Багато роботи, багато переживань, але врешті і багато радості, спокою та щастя: такий висновок з року, що закінчується, зробила для себе багаторазова чемпіонка та рекордсменка світу з плавання херсонка Єлизавета Мерешко.
2021 року відбулося кілька подій, які стали знаковими для регіону. Не всі вони були позитивними, але всі гучними. Суспільне дізналося, яке вони мали продовження та чим завершилися. Перемоги Лізи Мерешко - перший матеріал підсумкового марафону.
За словамиЄлизавети на цій Олімпіаді вона заробила два золоті медалі, дві срібні та одну бронзову.
"Спорт для мене – це величезна частина життя, якщо не основна. І коли ти отримуєш якийсь кінцевий результат, коли ти зробив свою справу до кінця, - це невимовна радість. Тому для мене ця подія була просто суперграндіозна", - каже заслужена майстриня спорту з плавання серед спортсменів із інвалідністю.
Ліза говорить, що зараз відновлюється після напруженої багаторічної підготовки до Паралімпіади та інших змагань, на яких доклала максимум зусиль задля успіху. Тому графік тренувань не такий насичений, проте регулярний, адже плавчиня, за її словами, не планує поки залишати спорт, а просто відпочиває у відпустці.
"Якщо правильно розраховувати свій час, вірно розставляти пріоритети, то часу багато і на все вистачає. В мене є хлопець, є друзі та купа захоплень. Зараз останнім часом я займаюсь малюванням і тату-справою", - говорить чемпіонка.
Після цієї Паралімпіади Єлизаветі вручили орден "За заслуги" ІІ ступеню. У рідному Херсоні, щойно дізналися про перше золото Паралімпіади, отримане плавчинею, запропонували надати їй звання почесного громадянина міста. Таку ідею висунула Лариса Польська, голова фонду громади міста Херсона "Захист".
"Хто, як не Ліза, мають стати почесними у Херсоні? Знаєте, мало хто знає, що ця золота медаль – це вже п’ята, тому що чотири золоті медалі Єлизавета виборола у 2016-му році на минулих Паралімпійських іграх. А взагалі, не зважаючи на її вік, вона має у своїй скарбничці і у скарбничці України 45 медалей на європейських і Міжнародних турнірах", - розказала Лариса Польська.
Одночасно таку пропозицію внесли і у Херсонській міськраді. Галина Лугова, секретарка Херсонської міської ради, говорить: перемога Єлизавети – визначна подія.
"Саме завдяки такій молодій дівчині про місто Херсон говорить увесь світ. Тому й виникла пропозиція висунути Єлизавету Мерешко як кандидата на присвоєння звання почесний громадянин міста", - говорить секретарка міської ради.
Ініціативу Галини Лугової підтримали всі депутати. Крім того, звання почесного громадянина Херсона присвоїли і тренерці чемпіонки Еллі Бенедик.
Єлизавета Мерешко каже, що це дуже почесне звання для неї.
"Для мене це означає, що мої старання та мої зусилля перед країною визнали, їх помітили. І це дуже класно, це дає бажання рухатись далі.", - розказує спортсменка.
За успіхи у спорті Ліза особливо дякує своїй тренерці Еллі Бенедик, котра не лише тренує плавчиню, а й підтримує її морально.
"Це, мабуть, найвищий пілотаж, коли твоя дитина досягає якогось рівня. Ліза – моя дитина, котру я виховую дуже багато років. Прекрасна леді, велика розумниця, якою вона стала за ці роки завдяки мамі та тому, що займається спортом. Ми з Лізою взяли дуже високу планку з першого дня, як виїхали на міжнародні змагання. І втримати цю планку, залишитись у паралімпійському русі на високому рівні – це було надзавдання", - говорить заслужена працівниця фізичної культури та спорту та заслужена тренерка України Елла Бенедик.
Не менш важливими, говорить тренерка, за фізичний є душевний стан спортсменів, їх побутові проблеми, фінансові питання. Паралімпійський комітет України забезпечує виїзди на міжнародні збори, але це не все.
"У нашому місті є дуже багато відомих людей, котрі бачать мою роботу, бачать моїх дітей і пропонують свою допомогу. Не я прошу, а вони пропонують. Це дуже важливо. І фінансову допомогу зокрема. І я їм вдячна без міри", - каже Елла Бенедик.
На Херсонщині, говорить тренерка, сприятливий клімат для юних спортсменів з інвалідністю: їх сприймають як рівних. Ліза Мерешко колись теж починала тренування в загальній групі. Але паралімпійці потребують і додаткової підтримки, яку в Херсоні отримують.
"Коли Ліза приїхала з першої Паралімпіади в Ріо, міський голова дав їй квартиру. І це був єдиний випадок на той момент у нашій країні. Але головне, що нас на вокзалі зустрічали прості люди. І їх кількість просто зашкалювала. Мабуть, це - найголовніше досягнення, що Херсонщина ось так вітає. Я не побоюся цього слова: Ліза – героїня", - розповіла тренерка.
Відчуття, що твої зусилля гідно оцінили люди, з якими живеш поруч, дають сили для подальших досягнень, говорить чемпіонка. Загадувати щось наперед вона не хоче, говорить: рік, що минає, приніс багато важливих подій, а новий покаже потім, що стане важливим.
Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне