Бив, принижував, вибачався і знову бив. Херсонка, яка змогла повернутися до нормального життя після багатьох років в атмосфері домашнього насильства, розказала Суспільному свою історію. Слухала її Олена Протопопова. Вона також знає, де можуть таким, як наша героїня, допомогти.
З Катериною ми познайомились на виставці, присвяченій протидії домашньому насильству. Для неї це – не просто світлини.
"Я на собі відчула економічне, фізичне, сексуальне і психологічне насилля. Усі чотири види. Мене били, закривали у хаті після цього. Говорили, що я не адекватна і треба заспокоїтися. Коли я не хотіла займатися сексом, мене також били. Говорив, що піде до іншої. Одягався та йшов, закривав мене на замок саму вдома, плював в обличчя, бив ногами. Коли я йшла, забирала дітей, розуміючи, що так не має бути, мені говорили, що розчленують мене, мою родину, моїх дітей. Якщо я не повернуся, буде гірше", - розказує Катерина.
Допомогли Катерині у кризовому центрі.
"Я вдячна кожному: від оператора телефона, який відповів на мій дзвінок, коли я просила допомогти, до тих, хто згори створили організації для захисту жінок, створили кризовий центр. Я закликаю усіх дівчат, щоб вони не боялися, щоб зверталися. Коли ми мовчимо про це, люди думають, що все в порядку. Вона ж мовчить про це, значить, їй так подобається", - говорить жінка.
У стосунках, де на неї чинили тиск, Катерина прожила 10 років.
"Завжди здається, що все зміниться. Він спочатку жорстоко б’є і тобі хочеться втекти, а наступного дня ти лежиш зі струсом мозку, він приносить тобі каву в ліжко: "От якщо б ти так не поводилась, я б тебе не вдарив, ти сама винна", - згадує жінка.
З 2019 року у Херсоні діє притулок для жінок, які постраждали від домашнього насилля. Розрахований він на 12 людей, та може вмістити до 16-ти. Сьогодні тут живе одна жінка з дітьми. Найбільше було минулого року під час локдауну, говорить керівниця притулку для людей, які постраждали від домашнього насильства Наталія Краска.
"Жінка перебуває в стані травми і відповідно дуже важливе надання саме психологічних послуг, зокрема юридичних, вторинна правова допомога, первинна. Тобто від відновлення документів втрачених до влаштування на роботу, влаштування дітей до дитячого садочка чи школи", - говорить директорка притулку.
Перше, що потрібно зробити, якщо є факт домашнього насилля, – зателефонувати до поліції, говорить старший інспектор центру протидії домашньому насильству Херсонського районного управління поліції Антон Санашвілі. Якщо є загроза життю та здоров’ю, поліцейські можуть доправити жінку та дітей до притулку, з яким співпрацюють. Попередньо людей обстежують у лікарні на наявність травм.
"Ми, прийнявши виклик, спочатку дзвонимо по телефону – хто звернувся, яка проблема? А вже приїхавши на місце, ми вирішуємо дане питання. На день в нас буває звернень громадян постраждалих по лінії 102 від десяти до двадцяти", - каже інспектор центру Антон Санашвілі.
Притулок, створений за сприяння Фонду ООН, зараз фінансується з міського бюджету. Приймають жінок з дітьми. Тут є все необхідне для життя. З жінками працюють психологи, для них проводять тренінги, які допомагають набути нову професію. Жити у притулку жінка може три місяці, в окремих випадках до пів року. З метою безпеки адреса притулку не розголошується.
Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне