"Чумацька ікона на рибі". Художниця Оксана Оснач та історик-краєзнавець Андрій Лопушинський презентували в обласному краєзнавчому музеї свій творчий проєкт художньої реконструкції. У ньому роботи релігійної тематики, зображені на висушеній рибі. Як відроджували історичну традицію, запроваджену чумаками, та яким вийшов творчий експеримент – дізнавалось Суспільне.
Колекція розпочалась з копії музейного експонату, розповідає історик - краєзнавець та автор ідеї Андрій Лопушинський. Він демонструє єдине на сьогодні у колекції зображення на риб’ячій голові.
Це - щука, її чоловіку подарував товариш 7 років тому. Ідея виникла за пів року, коли почув про роботу, яка зберігається у музеї Києво-Печерської лаври.
"В музеї Києво-Печерської лаври є ікона зображена на голові щуки. От ми взяли голову щуки і зробили там сюжет Хрещення, ми його не повторяли, просто взяли стандартний", - каже Андрій Лопушинський.
Вперше про маловідомий історичний факт малювання ікон на рибі Андрій почув 2011 року.
"Нам відомо 6 випадків, коли ікони на камбалі потрапили у музеї, до нашого часу збереглись тільки 3 предмети і тільки один в Україні. Ми консультували з херсонськими священниками, вони вперше від нас почули про це явище маловідоме, чумаки замовляли такі ікони, це був їх порив, вони вважали, що це оберіг. Це був символ їх професії риба і сіль основні товари, які вони возили. Ікони інколи трапляється, що на штурвалах зображують моряки на шаблях, на гарматах", - говорить історик-краєзнавець.
Оксана Оснач- професійна художниця. На творчий експеримент, запропонований Андрієм, погодилась одразу. Найважче, каже, було призвичаїтись до нерівної риб’ячої поверхні, адже жінка звикала малювати на полотні.
"Стосовно технології ми не знали нічого крім того, що там було мальоване олійними фарбами, ми почали експериментувати. Андрій сушив рибу я дивилась як художник , паралельно працювала над ескізами. Намагаюсь, щоб форма працювала на користь для зображення. Тут видно ,що воно нагадує справжню ікону, де використовується чеканка. Обличчя зображувати на плавникові риби було важко, заважав хребет", - каже Оксана Оснач.
На сьогодні у колекції більше 30 робіт. Це - ікони зображені на висушеній рибі та гіпсових відливкахі з силіконової форми. Найвдаліша за формою - плоска від природи камбала. Творчий експеримент автори продовжуватимуть. За словами Оксани Оснач у майстерні чекають дві голови сома.
Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне