Будівля зведена за проєктом, який був названий автором "Мимохідь". Всупереч назві, саме цей проєкт одеського архітектора Адольфа Мінкуса переміг на анонімному конкурсі на побудову приміщення Міської Думи. І вже 115 років херсонці вважають будинок, в якому розташовується нині художній музей, "серцем" міста.
На ратушній вежі щопівгодини б’ють херсонські куранти. Пісня "Ой, Дніпро, Дніпро" - неофіційний гімн Херсона - лунає над старою частиною міста. А пам’ятка архітектури і містобудування – міська візитівка.
1900 року у Херсоні відбувся анонімний конкурс на побудову приміщення для органів місцевого самоврядування – Міської управи і Думи.
"Це був конкурсний проєкт, який належить відомому одеському архітектору Адольфу Мінкусу. Ми дуже раді, що цей проєкт був реалізований, тому що в той час були великі складнощі з фінансуванням, то був період русько-японської війни. Але незважаючи на всі перепони і всі проблеми, проєкт був реалізований і таким чином ми маємо споруду, яка поєднала в своєму архітектурному образі елементи класицизму, Ренесансу, модерну", - розказалазаступниця директора з наукової роботи Художнього музею Владислава Дяченко.
До наших днів збережене внутрішнє оздоблення - маршовий розліт сходів, первісна ліпнина й інтер’єри.
"Зала для засідань колишньої Міської Думи зберігла первісний архітектурний декор. Також ця зала відзначається найкращою акустикою. Зазвичай тут проходять концерти класичної музики, а також ми використовуємо цей зал для різноманітних виставок класичного мистецтва", - говорить Дяченко.
Наукова співробітниця говорить, до 1919 року у цій будівлі розміщувався кабінет Херсонського міського голови - Миколи Блажкова. Він був розстріляний НКВС 1919 року як контрреволюціонер.
"Це приміщення особливе в цій будівлі, воно має план ротонди, тобто це кругле приміщення і його стіни оздоблені архітектурною ліпниною, архітектурним декором, який і сьогодні вражає і майстерністю виконання, своє красою та вишуканістю. З балкону колишні міські керівники звертались до херсонців, особливо під час травневих свят, а також визначних подій року ", - каже Дяченко.
Будівля з вежею і після революції була адміністративною – в ній в різні часи 20 століття розташовувались виконком міськради та обком партії. 1978 року, на 200-літній ювілей міста, була передана під Херсонський Художній музей. В музейних інтер’єрах живе мистецтво.
"Сьогодні наша колекція нараховує понад 13 тисяч експонатів, за масштабністю імен, а також цінністю експонатів вона давно вже заслужила високу оцінку експертів і всіх пошановувачів мистецтва", - каже Владислава Дяченко.
Олена Ліщенко.
Джерело – Суспільне
