Директорка Херсонського регіонального відділення Асоціації міст України Лариса Оленковська вважає, що ситуація у селищі Дніпровське виникла через брак комунікації між людьми та депутатським корпусом. Про це вона розказала у програмі "Тема дня" на Українському радіо. Херсон.
На думку Лариси Оленковської, перша причина, з якої люди спочатку вирішили вийти зі складу Білозерської територіальної громади, а потім вимагати розпаювання земель, - недостатня кількість інформації.
"Нічого не можна робити нахрапом. Це - люди і їх проблеми, які потрібно спокійно вирішувати. От питання, чи знають люди, які саме зміни були внесені у статут цього комунального підприємства Дніпровського? Напевно, що не знають і відповідно виникає конфлікт. Перше, що потрібно було б зробити, очевидно, щоб депутати, перш ніж виносити будь-яке рішення, пояснили людям, що відбувається і для чого", - каже Лариса Оленковська.
Експертка говорить, що хвилювання людей і їхній спротив – зрозумілі. Вони хочуть зберегти підприємство, яке працює і вже десятиліттями забезпечує херсонців гарною продукцією, забезпечує громаду робочими місцями, сплачує податки, а це - доходи до місцевого бюджету. Тому, говорить, людям треба було все детально пояснити.
Розповіла Лариса Оленковська і про наслідки такої ситуації.
"Наслідки можуть бути будь-які. Від найнепривабливіших до найпривабливіших у разі, якщо люди сядуть разом і почнуть говорити. Що я маю на увазі? Ну, уявімо сценарій номер один - Дніпровське від’єдналося. Це десь менше трьох тисяч людей, не готова зараз сказати, яка бюджетна спроможність буде у цієї громади, але думаю що невисока з огляду на кількість освітніх закладів і взагалі повноважень, які сьогодні на громади покладаються. Ті, хто сьогодні підіймають питання роз'єднання, мають пам'ятати про те, що громада має дбати про освіту, охорону здоров'я у повному обсязі, якщо державної субвенції буде не вистачати, освіту потрібно буде дофінансовувати, утримувати школи, дитячі садки, у повному обсязі надавати адміністративні послуги, дбати про своє населення, про його соціальний захист, проведення різних реєстрів, а це все - кошти, які вимагають достатньої уваги від громади. Тому мені здається, що навряд чи селище Дніпровське, при всій моїй повазі до його громадян і їх бажання бути самостійними, в змозі виконати весь обсяг повноважень, які покладаються на громаду сьогодні", - каже Оленковська.
За словами директорки регіонального відділення АМУ в Херсонській області, є приклади, коли селищна рада змінювала територіальну громаду.
"Такі приклади, їх небагато, але є. Ну, наприклад, там де це було доцільно, коли Каїрська громада, населення села Каїри для себе прийняло рішення, що воно скоріше хоче бути у складі Горностаївської громади, підкреслюю, не окремо, а у складі Горностаївської громади, апелюючи до того, що до центру цієї громади їм буквально 3 км, а до центру Любимівської громади - 28 км. Це було логічно і тоді держава, Кабінет Міністрів підтримав рішення громади, було відповідне звернення, була дотримана процедура, але це було на етапі формування перспективного плану, це тоді, коли можна було вирішувати і вносити зміни", - розповіла Лариса Оленковська.
Ситуацію ж у Дніпровському, вважає експертка, можна розв’язати лише одним способом – вести перемовини і мирним шляхом врегульовувати це питання.
"Наші юристи підготували проєкт рішення Білозерської місцевої ради про заборону відчуження або в інший спосіб порушення майнових прав комунального підприємства для того, щоб його зберегти максимально. Маю надію, що до нас дослухаються", - сказала Оленковська.
Нагадаємо, у селищі Дніпровське на Херсонщині - конфлікт. Люди вдруге проводили громадські збори, щоб його розв'язати. Перші відбулися наприкінці березня. Тоді місцеві жителі висловили бажання вийти з Білозерської територіальної громади. Вдруге зібралися 3 квітня. Про вихід з ТГ ніхто вже не говорив, натомість йшлося про розпаювання земель агрофірми радгоспу "Білозерський".
Читайте також:
- Вихід з ТГ чи розпаювання земель: через що виник конфлікт у селищі Дніпровське на Херсонщині
- Агрофірма "Білозерський" на Херсонщині: жителі навколишніх сіл вимагають розпаювання землі
Джерело – Суспільне
