Оплески, коли показують табличку з вдповідним написом, сміятися, коли кажуть сміятися, - у Херсонському драматичному театрі відбулась генеральна репетиція прем’єрної вистави у форматі ток-шоу "Моя хата з краю".
Ця постановка - другий спільний проєкт театру та міжнародної антинаркотичної асоціації. Документальна вистава "Моя хата з краю" створена на основі реальних доль людей, які побороли наркозалежність. Для цього обрали 3 однотипні історії з шести, - говорить режисер-постановник Сергій Павлюк. На сцені присутні представники середнього, бідного і багатого прошарків суспільства. Сценічні персонажі – узагальнені образи батьків. У виставі змінені тільки імена героїв.
"Все починається: сім’я, школа, вулиця, у кого тюрма, у кого армія і так далі. Я чітко зрозумів після вистави "Ілюзія", де працював з реабілітованим-наркоманом, що працювати з трьома буде набагато тяжче.І тому прийшла ідея показати історію через батьків. Як на мене, вдалий вибір по акторах вийшов. Протягом місяця роботи я втомився від цих історій. Вони тяжкі. У мене самого п’ятеро дітей і я розумію, що я не можу їх контролювати, як хотів би це робити", - розповів Сергій Павлюк.
Історії свого життя розказали самі прототипи героїв вистави. З їхніми батьками не спілкувалась, - говорить одна з акторок Світлана Журавльова.
"Ми зустрілися з хлопцями, і коли я запитала, схожа на маму, він сказав, що дуже схожа. Я теж мама. У мене теж син і пропускала якось через себе. Теж син пробував цигарки. Ми сіли з ним обсудили цю тему і він зрозумів, що це не дуже хороше. Я дуже рада, що цього вже нема в житті. Тому це дуже близько", - розповіла вона.
Олександр Книга - директор Херсонського музично-драматичного театру ім. М. Куліша. Говорить, їм працівники антинаркотичної асоціації наголошують, що найголовніший ворог людей, які мають залежність, на жаль, це - батьки, це - рідні, тому що ми жаліємо своїх. Це є розмова батьків, сповідь батьків, і глядачі повинні зробити висновок, хто винуватий.
Дмитро Костяков - керівник Херсонської філії Міжнародної антинаркотичної асоціації взяв участь у виставі як експерт. Він розповів, що офіційна статистка сягає 350 тисяч ін’єкційних хворих наркоманів, які перебувають на обліку, а неофіційно з деяких джерел понад 2 мільйони.
На сьогодні прототипи героїв історій, розказаних на сцені, є співробітниками Міжнародної антинаркотичної асоціації, - говорить Дмитро Костяков. Подібне співробітництво з театром - творчий метод пристосуватися заново до повноцінного життя в суспільстві.
"Я можу сказати за них, що їх спосіб життя змінися кардинально. Вони у повній хімічній чистоті і нічого не вживають, 100-відсотково. Всі психологічні практики пов’язані з театром, пов’язані з творчістю. Люди через це інакше сприймають інформацію", - розповів Дмитро Костяков.
Джерело – Суспільне