У Херсонській області 698 населених пунктів, майже у 97 відсотках з них є централізоване водопостачання. Це Суспільному розказав заступник директора обласного департаменту розвитку територій. Де в області найвідчутніший дефіцит води та яка її якість? Кореспонденти Суспільного побували в Іванівці, Нижніх Сірогозах та Степному Генічеського району.
Хащі у дворах, закинуті будинки, розбиті дороги – це село Степне. Тут місцеві отримують воду лише одну годину на добу.
Охочих поспілкуватися на камеру на вулиці не було. Продавчиня Марія каже, таке наразі життя глибинки:
"Заморилися сподіватися, якщо чесно. Воду ми купляємо, нам привозять воду з Каховки, щоб попити, поїсти зварити. Проблема, але вже звикли. У нас давно вже таке, бо у нас водопровід старий. Увімкни на цілий день воду, то попливе усе село".
Вода зі свердловини була якісною, але останні 15 років з кранів ллється технічна, бо труби вже зношені, - розповідає Віктор Колтуннік. Раз на тиждень чоловік своєю автівкою їздить до сусіднього села за водою для пиття:
"Я сам займався водопостачанням. Я знаю, що їх було раніше на території радгоспу 11-12. Качали зі ставка, а після розпаду радянського союзу тут вийшло, що кожен залишився сам із собою наодинці. І у підсумку, як кажуть, рятуйтеся, хто як може".
Вода за графіком, бо громада не може собі дозволити більше, - говорить староста сіл Степне, Нижні Торгаї, Братське, Верхні Торгаї Віталій Кривчик:
"Графік водопостачання у нас: на 6:30 вмикається на пів години і на 17:00 на пів години. Мешканці не беруть цю воду для пиття, тому немає водорозбору".
Віталій Кривчик на посаді старости з грудня минулого року. Каже, грошей у бюджеті не вистачить, щоб встановити нову систему очищення води:
"Одна система очищення на одну свердловину обходиться в 3-4 мільйона гривень. Плюс її обслуговування щомісяця- очистка фільтрів. В нашій громаді недостатньо коштів, але ми розглядаємо різні варіанти, такі як надання коштів із субвенції та інших проєктів".
У Нижніх Сірогозах 2019 року почали будувати насосну станцію, яка має підвищити якість водопостачання, але у січні цього року роботи призупинили.
"Наразі чекаємо на фінансування з державного бюджету",- каже інженер Василь Ткаченко:
"Зараз на цьому місці виритий котлован, залитий бетоном для подальшої роботи, а саме облаштування насоси, які будуть забезпечувати Нижні Сірогози питною водою. З іншого боку у нас розпочато робота з планування територій для будівництва РЧВ- резервуарів чистої води, в якій буде накопичуватися вода з Іванівки і вже далі розподілятися по території Нижніх Сірогоз".
Юрію Безуху – 66. Чоловік на пенсії, у минулому лікар-терапевт. Проблем із постачанням води, говорить, у населеному пункті немає, питання у її якості, вона жорстка:
"Що стосується жорсткої води, то це, перш за все, нирки страждають і меншим чином, судини. Велика кількість сечокам’яної хвороби, захворювань нирок".
"Кожен місцевий виходить із ситуації як може", - каже заступниця голови Нижньосірогозької селищної ради Оксана Полуекто:
"Майже у кожному дворі є такі копанки, в яких накопичується вода, відстоюється і за допомоги насосів подається до будинків для пиття. Інші люди виходять з цієї ситуації, що купують бутильовану воду".
Насосну станцію у Іванівці за новою технологією побудували 2017-го року. Усі насоси – плавного пуску. Вони економічні і найголовніше – немає гідроударів,- каже начальник міжрайонного управління водного господарства Валерій Щербань.
"На цю насосну станцію вода подається з головної станції 1-2 підйому. Забираємо воду з Каховського магістрального каналу, там її фільтруємо, знезаражуємо електролізом. Все перевіряємо. Є спеціальна атестована у нас лабораторія, яка кожні 2 години бере пробу на воду, яку ми подаємо на Іванівку. Звідти ми подаємо на цю насосну станцію. Тут у нас 2 РЧВ на 2 300 кубів кожна. І звідси цими насосами ми подаємо населенню Іванівки у першу чергу і двом селам".
Жителі Іванівки на сьогодні отримують воду майже 14 годин на день, - розповідає Валерій Щербань.
"У нас зараз водичка подається по графіку у зв’язку з тим, що погоджено з мерією, із 6 годин до 9 ранку, із 12 до 2-х годин і з 17.00 до 23 годин".
У цій лабораторії кожні 2 години відбирають пробу води. Вона безпечна, - говорить завідувачка лабораторії Інна Костян:
"В нас дніпровська вода. У нас аналіз РЧВ – 3,8, а по факту норма - 7. У нас можна сказати, що м'яка вода".
Це - запаси води у Сергія Братищенка. Чоловік каже, готовий платити більше, щоб було цілодобове водопостачання. Наразі тариф у Іванівці - 15 гривень за один куб. "Я за себе кажу, що я готовий платити 25 грн., але щоб вода була цілодобово".
Протоієрей Василь Палагнюк служить у храмі 27 років. Каже, без води як без їжі, але тариф не має бути завищеним:
"Жіночки ходять у церкву, вона отримує 2200-2500 грн. Розумієте?! Звичайно, не вистачає. Хліб, булку, олію купити, за воду заплатити".
"Вода погодинно чи підвищення тарифів. Вибір мають зробити місцеві жителі", - каже голова Іванівської селищної ради Віктор Дебелий:
"На сьогодні потрібно підняти тарифи, так як електроенергія піднялась, мінімальна заробітна плата піднялась, всі ціни піднялись".
Якість питної води по області низька і потребує поліпшення. Державна програма "Питна вода України" протягом багатьох років не фінансувалася, - розказав заступник директора обласного департаменту розвитку територій Іван Чорний:
"На виконання цієї програми в Херсонській області розроблена своя "Питна вода Херсонщини". В рамках цієї програми по певних напрямках, на які виділяються кошти, (вона у 2020 завершила свій термін дії), ми зараз працюємо з Міністерством розвитку громад, бо центральний орган виконавчої влади, який ініціює продовження дії державної програми "Питна вода України", - це Міністерство розвитку громад і територій. Наразі вже розроблено проєкт закону для подовження цієї програми до 2025 року".
Анна Тонг, Володимир Чепинога.
Джерело – Суспільне