2020 рік буде згадуватися багатьом як високосний рік Щура, період труднощів та обмежень. Він був досить важким та неоднозначним не лише для України, але й для усього світу: авіатрощі й нищівні природні катаклізми, гучні кримінальні провадження й політичні скандали, глобальна пандемія і захоплення заручників. Проте відзначимо і позитив: українці підкорювали світ, отримували міжнародні нагороди у спорті і мистецтві, не втрачали гарного гумору та надихали тих, хто поруч.
Суспільне зібрало у хронологічному порядку топові українські події, якими нам запам'ятається 2020 рік.
В Ірані збили літак МАУ
Авіакатастрофа сталася 8 січня. Боїнг авіакомпанії МАУ летів із Тегерана до Києва. За 6 хвилин після зльоту зв'язок з екіпажем зник. Боїнг врізався в землю у передмісті Тегерана Халаджабаді, за 15 км від аеропорту. На борту було 176 осіб, всі вони загинули. 9 членів екіпажу та двоє пасажирів були українцями.
9 січня в Україні оголосили днем жалоби. За кілька годин після трагедії представник аеропорту сказав, що літак впав через загоряння двигуна. Натомість в МАУ заперечували провину членів екіпажу чи технічну несправність літака.
За три дні після трагедії президент Ірану Хасан Рухані визнав, що літак збили ракетами, які випустив Корпус вартових Ісламської революції.
Офіційні представники Ірану сказали, що сталося це ненавмисно, начебто спрацював "людський фактор", бо в ті дні було загострення політично-військової кризи між США та Іраном. Іран відмовився компенсувати МАУ вартість збитого літака, натомість погодився виплатити компенсації родинам загиблих, які Україна також поки не отримала.
Злив плівок Олексія Гончарука. Зміна уряду
"Я повний профан в економіці".Цю й не тільки фразу Гончарука 15 січня обговорювала ледь не вся країна. Тоді в мережу невідомі “злили” записи розмови нібито тодішніх голови уряду Олексія Гончарука, міністерки фінансів Оксани Маркарової, голови НБУ Якова Смолія та його заступниці Катерини Рожкової. На тій нараді була також заступниця голови Офісу президента Юлія Ковалів. Обговорювали вони зокрема й те, як пояснити Зеленському, чому гривня зміцнилася, а бюджет і економіка від цього постраждали.
"У Зеленського є дуже примітивне розуміння економічних процесів",–сказав тоді Гончарук, а на наступний день після публікації плівок подав заяву на звільнення президенту (хоча за законом мав би віднести її до Верховної ради).
17 січня Володимир Зеленський вирішив дати Гончаруку "шанс", однак друга спроба для наймолодшого прем'єра тривала менш як два місяці.
Уже 4 березня народні депутати призначили новий склад уряду. Прем'єром став Денис Шмигаль, тодішній міністр розвитку громад, який раніше працював топменеджером компанії ДТЕК Ріната Ахметова. З команди Гончарука на своїх посадах залишилися лише четверо: Михайло Федоров (Мінцифри), Владислав Криклій (Мінінфраструктури), Денис Малюська (Мінюстиції) та Арсен Аваков (Міністерство внутрішніх справ).
До слова, з-поміж фігурантів "плівок Гончарука" за крісло досі тримається лише Катерина Рожкова. Її керівника, голову НБУ Якова Смолія, нардепи звільнили 3 липня. Останньою команду Зеленського за власним бажанням 21 грудня покинула Юлія Ковалів. А Гончарук виїхав до США і працює в аналітичній організації Atlantic Council.
Гурт GO_A виграв національний відбір на Євробачення
Український електрофольк-гурт Go_A 22 лютого переміг у нацвідборі Євробачення. Із піснею "Соловей" 6 травня вони мали б виступити в Нідерландах, у місті Роттердам.
Утім, Євробачення-2020, яке мало відбутися під гаслом "Open Up", тобто "відкрий", – закрили. А точніше, перенесли на 2021 рік через пандемію коронавірусу.
Суспільний мовник заявив, що нового Нацвідбору не буде і наступного року на Євробачення від України поїде також Go_A. Утім, за правилами конкурсу, виконавці мають представити вже іншу композицію.
"Можливо, ми напишемо декілька пісень і попросимо фанів вирішити, з якою саме нам їхати", – заявили журналістам співаки.
Тож чекаємо, що саме замість українського "Солов'я" зазвучить у Роттердамі у 2021 році.
Протести у Нових Санжарах
Активно обговорювати СOVID-19 в Україні почали не 3 березня, коли офіційно зафіксували перший випадок хвороби. Все почалося 20 лютого, коли в невелике селище Нові Санжари на Полтавщині приїхали 45 громадян України і 27 іноземців, яких евакуювали з Китаю (саме там зафіксували перші випадки COVID-19).
Українці зустріли українців протестами, підпаленими шинами і камінням, яке летіло у вікна автобусів. У соцмережах навіть з'явилися меми про "Рух опору коронавірусу".
У підсумку евакуйовані відсиділи 14 днів на обсервації і вийшли здорові, а п'ятьох новосанжарців засудили за організацію масових заворушень. Вони отримали по 5 років ув'язнення з іспитовим строком в один рік.
Перший випадок СOVID-19 у Нових Санжарах підтвердили лише 24 серпня. Хвора повернулася після відпочинку із західної України. Це був перший випадок захворювання як у селищі, так і в районі. Нині таких хворих – понад півтисячі. На вулицях більшість місцевих ходять без масок, а в громадських місцях, кажуть, карантину дотримуються. Про саму ж зустріч евакуйованих українців та іноземців згадують неохоче. А Суспільному розповіли, якби їм пояснили, що жодної небезпеки евакуйовані не несуть, на протест вони б не вийшли.
Українська режисерка здобула нагороду кінофестивалю Sundance
"Щоб впоратися зі щоденними травмами життя в зоні війни, мати-одиначка Ганна та її четверо дітей разом знімають фільм про своє життя у найбільш сюрреалістичному середовищі", – так описали фільм “Земля блакитна, ніби апельсин” його творці.
А вже 2 лютого режисерка стрічки Ірина Цілик отримала нагороду за найкращу режисуру документального фільму на американському фестивалі незалежного кіно Sundance. Тоді ж відбулася і світова прем'єра стрічки.
В Україні запровадили карантин
12 березня Кабмін запровадив карантин до 3 квітня, який у різних формах розтягнувся до кінця року. Спочатку заборонялося майже все: діти не ходили до садочків та шкіл, частина дорослих не ходила на роботу, масові заходи скасували, закрили авіасполучення з більшістю країн, зупинили метро (ми, до слова, стали єдиною країною у світі, де закривали метро), громадський транспорт їздив лише за спецперепустками. Працювали лише аптеки, продуктові магазини та стратегічні підприємства.
Тоді президент Володимир Зеленський пояснив, що локдаун потрібен, аби витримала медична система. У перший день карантину, 12 березня, в Україні було зафіксовано три випадки зараження ковідом. Буквально одразу ціни на медичні маски зросли у десять разів, а попит на противірусні та антибіотики багатократно зріс. У листопаді міністр охорони здоров'я Максим Степанов підсумував, що українці у 2020 купили у 3,5 рази більше антибіотиків, ніж у 2019 році.
13 квітня депутати провели секвестр бюджету і створили коронавірусний фонд. Спершу він склав 64,7 мільярда гривень. Частину коштів витратили на фіндопомогу Фонду соцстрахування, дещо між собою поділили МОЗ та МВС.
Поліцейські активно проводили профілактичну роботу з "порушниками" карантину: рибалками, перехожими у парках, спортсменами.
Із жорсткого карантину Україна почала виходити 22 травня, коли було зафіксовано 20 148 випадків COVID-19. А з 1 серпня уряд запровадив адаптивний карантин. Регіони поділили на зелені, жовті, помаранчеві і червоні зони із індивідуальними обмеженнями. Прем'єр-міністр почав радитись із місцевою владою, і якщо ситуація в окремих регіонах була нормальною (не було зростання кількості хворих, вистачало ліжок), то карантинні обмеження послаблювали, поновлювалася робота дитсадків та громадського транспорту.
Пожежі в Чорнобильській зоні, на Житомирщині та Луганщині
У Чорнобильській зоні ввечері 3 квітня біля населеного пункту Народичі почав горіти ліс. Працювати рятувальникам заважали сильний вітер і підвищений радіаційний фон. До гасіння пожежі залучили надзвичайників із Рівненської та Полтавської областей. Використали літаки та гелікоптери. 14 квітня пожежу вдалося загасити.
За попередньою оцінкою, згоріло близько 11 500 га зелених насаджень. Загалом від пожеж постраждало близько 5% території заповідної території. Повністю вигорів туристичний об'єкт ‒ піонерський табір "Казковий".
За даними поліції, було декілька осередків займання, тому вони затримали трьох чоловіків. Одному – 27 років, іншим – по 37. Слідство стверджує, що один із них "палив сміття, далі рештки тліючого багаття возиком вивіз за село й висипав на суху траву", другий "тричі підпалював суху траву задля забави", а третій просто "палив сміття". Після цієї ситуації Верховна рада збільшила штрафи за спалювання сухої трави із 30 600 грн до 61 200 грн.
13 квітня спалахнули пожежі й у Житомирській області. Загалом в області від вогню постраждало 4 300 га територій. Було знищено 39 житлових будинків. На ліквідацію наслідків пожеж уряд виділив 25 млн грн.
30 вересня почала горіти Луганщина. Зайнялося одразу в шести селах. У Станично-Луганській райдержадміністрації повідомили, що пожежа виникла після того, як бойовики обстріляли лісовий масив. Спершу ДСНС повідомляла про 7 загиблих, згодом додалося ще четверо.
Повністю ліквідувати загоряння вдалося 8 жовтня. Рятувальники тоді евакуювали 150 осіб. Постраждало від 250 до 300 будинків, 28 грудня на засіданні Кабміну пообіцяли, що до кінця року виплати отримають всі родини.
Щодо розслідування причин займання, то 19 листопада ДБР заявило, що однією з головних причин масштабних пожеж могло стати системне розкрадання пального під керівництвом ГУ ДСНС в Луганській області. 2 грудня Верховна рада створила ТСК з розслідування причин займання на Луганщині.
Верховна рада скасувала мораторій на продаж землі
У ніч з 30 на 31 березня парламентарі ухвалили закон про обіг сільськогосподарських земель. Таким чином український ринок землі став відкритим. Це, до речі, було однією з умов продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Згідно з документом:
– з 1 липня 2021 року скасовується дія мораторію на продаж аграрної землі;
– у перші два з половиною роки буде діяти обмеження на купівлю землі – не більше 100 га в одні руки;
– з 1 липня 2021 до 2024 року право на покупку землі буде тільки у фізосіб;
– заборонено продаж державних та комунальних земель;
– питання продажу землі іноземцям має вирішуватися на референдумі, але незалежно від його результатів іноземцям буде заборонено купувати землю, що розташована ближче, ніж за 50 км від державного кордону;
– передбачене переважне право орендаря на купівлю.
Проти таких нововведень виступили переважно нардепи від “Батьківщини” та “ОПЗЖ”. Вони пішли до Конституційного суду. Тепер той має вирішити, чи відповідає документ про ринок землі нормам основного закону.
Зґвалтування у Кагарлику
24 травня правоохоронці затримали двох працівників Кагарлицького відділу поліції. За версією слідства, вони викликали місцеву жительку як свідка, після чого одягали на неї протигаз, стріляли над головою, били кийками, а один із поліцейських зґвалтував 26-річну дівчину. Потерпіла отримала перелом ребра та носа.
На наступний день Кагарлицький відділ поліції розформували і відсторонили начальника Обухівського районного відділу поліції. Після цієї ситуації в Україні спалахнули акції протесту із гаслом "До кого звертатися, коли ґвалтує поліція", а до правоохоронців стали надходити повідомлення про неодноразові факти тортур у Кагарлицькому відділі поліції.
Кагарлицьких правоохоронців, які, ймовірно, знущалися над 26-річною дівчиною, спершу заарештували без прави застави. Проте уже наприкінці жовтня одного із них випустили під домашній арешт. Обоє свою провину заперечують.
Під слідством загалом нині перебуває 5 поліцейських із Кагарлика включно із екскерівником відділу, яких також підозрюють у тортурах.
Повені в Карпатах
23 червня на заході України почалася повінь, внаслідок чого було зруйновано 750 кілометрів доріг та 300 мостів, майже 300 людей евакуювали, семеро — загинули.
За даними уряду, підтопленими були 14,5 тисяч будинків. За зруйноване житло людям платили від 20 до 300 тисяч гривень. У Мінекономіки заявили, що на сьогодні загальна сума коштів з резервного фонду державного бюджету, виділена постраждалим областям, уже складає 1 млрд 377 млн 475 тис грн.
У Луцьку терорист захопив маршрутку з людьми
21 липня зранку на Театральному майдані у Луцьку чоловік захопив автобус, у якому перебувало 13 людей. О 9:25 він сам зателефонував до поліції, сказав, що має вибухівку. Згодом 44-річний Максим Кривош кілька разів вистрілив з автобуса і викинув з вікна гранату, яка не вибухнула. З-поміж іншого чоловік вимагав, аби найвищі посадові особи держави записали відеозвернення і сказали, що вони – "терористи в законі". А президент мав опублікувати ролик із закликом подивитися фільм "ЗемляниДокументальний фільм 2005 року про експлуатацію та жорстоке поводження з тваринами. Кіно зняв американський зоозахисник Шон Монсон, який виступає проти експлуатації тварин для виробництва одягу та їжі" про проблеми експлуатації тварин людьми.
Президент виконав вимогу, потім поговорив із Кривошем, після чого приблизно о 21:46 чоловік вийшов з автобуса з піднятими руками і кілька хвилин чекав, поки його затримають. Зрештою, до “луцького терориста” підійшли правоохоронці, одягли кайданки, і лише тоді спецпризначенці почали штурм автобуса із застосуванням бронетранспортера.
Після опублікування відео такого штурму правоохоронців почали звинувачувати в інсценуванні терористичного акту. Натомість заступник міністра внутрішніх справ пояснив, що штурм провели, адже не були впевнені, що Кривош не почне вчиняти "інші дії".
На наступний день після терористичного акту Кривошу обрали запобіжний захід, його відправили під варту.
Парламент легалізував азартні ігри
14 липня Верховна рада проголосувала за легалізацію грального бізнесу, який був заборонений в Україні з 2009 року. Закон дозволяє грати можуть лише особам, які досягли 21 року, гральні автомати дозволено розміщувати у готелях категорії не менше трьох зірок, казино – в готелях категорії п'ять зірок, в яких є не менше 100 номерів (для столичних готелів – 150).
Гральний бізнес має запрацювати з 2021 року. До держбюджету на наступний рік уряд навіть заклав 7,4 млрд грн прибутку від легалізації азартних ігор. Проте існують ризики, що із нового року гральний бізнес не запрацює.
Читайте також: Повільний вихід з тіні: що відбувається з легалізацією грального бізнесу в Україні
Авіакатастрофа під Чугуєвом
Вечері 25 вересня на Харківщині під Чугуєвом під час заходу на посадку при плановому навчальному польоті впав військовий літак АН-26Ш. На борту було 27 осіб, вижити вдалося лише одному хлопцю. Усі загиблі – курсанти Харківського університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба та екіпаж літака.
26 вересня в Україні оголосили Днем жалоби. Того ж дня було створено державну комісію для з'ясування обставин трагедії. Рідним загиблих виплатили по 1 млн 576 тис грн компенсації.
Читайте також: "Як в комп’ютерний грі": що розповів курсант, який вижив в авіакатастрофі в Чугуєві
Мама одного з пілотів казала, що син часто жалівся на несправність літака. Однак цю інформацію керівництво університету заперечило, мовляв, літак пройшов ремонт у 1996-му і мав 1 800 годин нальоту (при дозволених 20 000 годин).
28 жовтня урядова комісія сказала, що причинами аварії стали, зокрема, системні порушення правил польотів в університеті, недостатня підготовка екіпажу до особливих ситуацій, а також відмова системи управління двигуна.
18 грудня ДБР оголосило підозру у недбалому ставленні до службових обовязків командувачу Повітряних сил ЗСУ Сергію Дроздову, нині він під особистим зобов'язанням. 22 грудня під варту взяли командира військової частини А-4104 В'ячеслава Глазунова та керівника польотів Олександра Жука. Їх обох підозрюють у недбальстві та порушенні підготовки і правил польотів.
Фільм про війну на Донбасі переміг на кінофестивалі у Венеції
12 вересня стрічка Валенина Васяновича "Атлантида" про майбутню перемогу України у війні з Росією здобула перемогу у 76-му Венеційському міжнародному кінофестивалі в офіційній конкурсній програмі "Горизонти". Ця програма – друга за значущістю на кінофестивалі у Венеції, нею відзначають художні та документальні фільми, які представляють нові тенденції у розвитку світового кінематографу. Конкуренцію "Атлантиді" складали 19 стрічок.
24 вересня Український Оскарівський Комітет висунув стрічку на премію "Оскар" за найкращий фільм іноземною мовою від України. "Атлантида" була одним із переможців конкурсу Держкіно, на її створення держава виділила майже 21 млн грн. Загальна вартість стрічки – 41 млн 835 тис. грн.
В Україні пройшли місцеві вибори
25 жовтня відбулися чергові місцеві вибори. Цьогоріч українці вперше обирали депутатів сільських, селищних і міських рад та сільських, селищних і міських голів за новим виборчим законодавством. Можна було обирати не лише партію, а й конкретного депутата від цієї партії. Переважно виборцям видавали по 4 бюлетені.
За даними ЦВК, активність виборців склала 36,88 %. У виборах взяло участь 10,556 млн виборців.
Найбільше місць до обласних рад вибороли партійці "Слуги народу", за ними "Європейська солідарність", "ОПЗЖ", "Батьківщина", "За майбутнє", "Свобода".
Україна вперше перемогла Іспанію в матчі Ліги націй
13 жовтня збірна України з футболу перемогла збірну Іспанії з рахунком 1-0 в четвертому турі групи А4 Ліги націй. Результат поєдинку став сенсацією з огляду на те, що збірна України грала неповним основним складом, а суперниками були чемпіони світу 2010 року.
Та уже наприкінці листопада УЄФА присудила технічну поразку 0:3 команді Андрія Шевченка у матчі проти Швейцарії. Українська команда навіть не змогла вийти на поле через кілька підтверджених випадків коронавірусу у частини гравців. І, схоже, наступний сезон Ліги Націй УЄФА Україна проведе у дивізіоні "Б" (це рейтинг збірних УЄФА).
Віталій Марків повернувся в Україну
4 листопада після понад двох років перебування в італійській в'язниці до України повернувся нацгвардієць Віталій Марків.
Його затримали 30 червня 2017 року в аеропорту Болоньї і звинуватили у причетності до вбивства італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі, який загинув під час мінометного обстрілу у травні 2014 року під Слов'янськом. В Італії Марківу присудили 24 роки в'язниці. 3 листопада апеляційний суд Мілана визнав військового невинним, і він повернувся до України, отримав “Орден за мужність” ІІІ ступеня і оголосив про своє бажання продовжити службу в лавах Нацгвардії.
Після повернення Марків дав перше велике інтерв'ю Суспільному:
Проте на цьому переслідування Марківа не припинилися. У 2014-му під мінометним обстрілом разом із італійським фотокором Роккеллі загинув і його перекладач, росіянин Андрій Миронов. 11 грудня цього року російський Басманський суд заочно заарештував українця за тим же звинуваченням, що й раніше у Італії – "вбивство, вчинене групою осіб за попередньою змовою загальнонебезпечним способом із мотивів політичної, ідеологічної, національної ненависті або ворожнечі". Суспільному Марків сказав, що такі вчинки Росії спрямовані на дискредитацію українських військових.
Вперше в історії українка Вікторія Спартц стала членом Конгресу США
Етнічна українка і представниця республіканців Вікторія Спартц перемогла на виборах до Палати представників Конгресу США від 5 округу штату Індіана.
Жінка народилася 1 жовтня 1978 року у місті Носівка Чернігівської області. Отримала вищу економічну освіту в Україні, з 2000 року живе в США.
Суспільне розповідало про дитинство та історію переїзду до США першої українки-конгресвумен
Українка увійшла до рейтингу 100 жінок року BBC
Підприємиця українського походження Анастасія Волкова опинилась у списку ста найбільш впливових та надихаючих жінок року за версією BBC.
Дівчина є засновницею агротехнічного стартапу Flurosat, що надає технологічні послуги аграрному бізнесу в різних країнах світу. Компанія допомагає фермерам оцінити стан їхнього врожаю на підставі дослідження мульти- та гіперспектральних знімків і зображень, отриманих за допомогою супутників і дронів. Стартап допомагає виявити фактори стресу, які знижають врожайність, а також дає рекомендації фермерам.
Читайте також
"Ми збиралися на кухні з лептопами і працювали", — учасниця ТОП-100 жінок року ВВС Анастасія Волкова
Джерело – Суспільне
