Херсонка Ірина Колесниченко через Центр зайнятості влаштувалася на роботу до Херсонського навчально-виробничого підприємства Українського товариства глухих. Та за кілька днів змушена була піти. Жінка вважає - умови праці порушують права людини. З ситуацією розбиралося Суспільне.
Ірина – багатодітна мати, за фахом - швачка, у центрі зайнятості була заявлена заробітна плата 5000 гривень. Саме на таку суму і розраховувала, говорить жінка, коли вийшла у перший день на роботу - шити захисні костюми для лікарів. За словами Ірини, її одразу попередили, що у цеху холодно.
"Коли я зайшла у цех, то дійсно було холодно. Люди сиділи у шапках, капюшонах, курточках. Мені дали мій процес. Мене посадили за машинку. Інструктаж техніки безпеки ніхто не проводив. Просто посадили – ший. Показали лише мій процес. Коли я почала шити – заточувала капюшон з резинкою, сказали, що моя норма на день 300 капюшонів. Це за 8 годин", - розповіла Ірина Колісніченко.
Жінка здивувалася і почала питати, як таку норму можна виконати. За такий час це неможливо.
" А вони розводять плечима. Вони розуміють, що це не можливо. Ці люди працюють за копійки. Якщо все ж таки шити 300 капюшонів за день, у мене ще „процес” дорогий, а у людей дешевший „процес”, то моя зарплатня на місяць буде 2700 грн. Про інших працівників вони кажуть: „ну так, цим людям не має куди дітися. Вони отримують пенсію, а це у них, якби підробіток. Вони самі собі вирішили, що їм -не потрібно".
Жінка розповіла, що гроші їй були потрібні – годувати дітей, та виконати норму і пошити 300 капюшонів вона не змогла, зробила 100. Потім з’ясувала, що така її робота за день коштує трохи більше 45 гривень.
Щоб з’ясувати, які насправді норми та як нараховується зарплата на підприємстві, Суспільне звернулось до його керівництва. Першого разу у зустрічі відмовили.
Ірина вирішила звернутись за безоплатною правовою допомогою, де їй порадили написати листа до Головного управління Держпраці з проханням про перевірку підприємства.
З другої спроби Суспільному вдалось домовитись про зустріч та потрапити до цеху.
Тут більша частина працівників з вадами слуху, працюють у верхньому одязі – намагаються опалювати цех дуйками. Батареї та система вентиляції за попереднього керівництва були зрізані, тому опалення немає. Працюють 8 годин та пів години на обід. Зарплата залежить від того, скільки деталей костюму за певний час шиє працівник, - говорить головна інженерка підприємства Херсонського навчально-виробничого підприємства Українського товариства глухих Наталія Жук.
"Всього працює 29 людей, з них 21 - швачка. Ще є пакувальник, контролер якості – хлопець з ДЦП. Є схеми розподілу праці. І за цією схемою усі працюють. Замовник дає нам розцінку, і залежно від цього йде оплата праці", - розповіла Наталя.
Оскільки ціни, що пропонує замовник за готову продукцію, низькі, то заробіток малий у працівників, попри восьмигодинний робочий день. У багатьох менше мінімальної – 2-4 тисячі виходить, - говорить Наталія Жук. Самі працівники спілкуватись не хочуть – треба шити –понаднормово можна заробити 5-6 тисяч. Олена працює тут 6 років.
" Я строчу задній шов комбінезона. Треба пошити 400 на двох, тобто двісті одиниць на одного. Я встигаю справлятися з нормою. Зарплата нормальна, мене влаштовує", - говорить Олена.
Працівники мають соцпакет та місце у гуртожитку. Ірина Колесниченко звільнилася, не пропрацювавши тижня, і вже знайшла, говорить жінка, більш гідні умови праці.
Олена Протопопова Владислав Купрєєв
Джерело – Суспільне
