Наталя Кастерна та Раїса Чебан працюють патронатними вихователями. Вони допомагають дітям, які опинились у біді, пережити кризу у родині. Чому обрали такий шлях, вони розказали кореспондентам Суспільного.
Наталя Кастерна з Каховки стала патронатною вихователькою 2 роки тому:
"У нас є 3 біологічних дітей. До того ми довго говорили про це зі своїми дітьми. В першу чергу, нам треба було, щоб наші діти погодились. Між дітьми виникають конфлікти, але наші діти підготовлені. Вони були налаштовані поступитися, налагоджувати конфліктні ситуації. Ми так довго чекали на першу дитину. Мені так хотілося спробувати себе у ролі патронатної виховательки. Коли нам її привели, це були змішані почуття – щастя, хвилювання".
Підтримує дружину в усьому чоловік В’ячеслав:
"По-чесному вчиняєш, то не одні, не інші не ображаються. Любимо всіх однаково. Патронатна форма виховання дає можливість цим дітям побачити здорову модель сім’ї. В інтернаті не побачиш, як батьки спілкуються зі своїми дітьми".
За 2 роки у родині Кастерних тимчасово проживали 8 дітей. Усі різного віку. Від року до 18, - розповідає Наталя:
"Випадок, який ми запам’ятали найкраще – це Артем і Денис. Діти були запущені, коли побачили у нас іграшки, вони не знали, як ними гратися. Одягаючи піжаму, з подивом дивились на чистий одяг".
"Вони жили зі своєю мамою на 9 поверсі. За цей час вони жодного разу не спускались. У квартирі не було світла і води", - говорить В’ячеслав Кастерний.
3 роки тому Раїса Чебан з чоловіком вирішили стати патронатними вихователями. Це було не спонтанним рішенням, а мрією, говорить жінка:
"Ми відчували потенціал, бо наші вже виросли, а ми ще можемо з дітьми займатися. У нас були 3 дітей під опікою - це були підлітки. Вони виросли, одружились, вийшли заміж. Патронатство – це великий досвід для мене. Ми більше дізнаємось про дітей, про їх внутрішній світ, переживання. Вчимося в них вмінню любити. Вони нас дуже змінили, наш світогляд".
Інна Шешеня проживає у родині місяць:
"Ми з тіткою Раїсою граємо у шашки. Я приходжу зі школи, трохи відпочину, пообідаю та сідаю за уроки. З дядею Гришею, якщо він кудись їде, то я з ним. Тітка Інна завжди мене підтримує, якщо щось треба, то може підказати. Якщо я їй щось розповідаю, вона завжди мене вислухає".
Джерело – Суспільне
