"Окупація Криму - це "червона лінія", яка пройшлась біографіями багатьох кримчан", - говорить Михайло Батрак. Він народився і жив у Сімферополі. Михайлові 33 роки, з них рік як він - херсонець.
"До анексії півострова я був менеджером. З початком подій на Майдані став громадським діячем і журналістом",- розповідає кримчанин, громадський діяч Михайло Батрак:
“Коли прийшли російські військові, коли були захоплені будівлі, я вирішив, що ці події буду висвітлювати”.
Чоловік говорить, був учасником руху "Євромайдан-Крим". Їздив на протести до Києва. 26-го лютого 2014 -го року з однодумцями Михайло збирався на чергову акцію в підтримку учасників Революції Гідності:
“Приїхали люди з різних куточків Криму, щоб висловити своє незадоволення тим, що відбувається. З іншого боку, теж приїхали люди. Більшість з них із Севастополя. Крім жителів Севастополя, були козаки та з інших груп з Російської Федерації. В той день вдалось цих людей витиснути з площі. Цей день дуже важливий, тому що Крим в той день показав, що він проти окупації півострова”.
Після окупації залишився в Криму. Висвітлював судові процеси на півострові. Говорить, були і утиски, і погрози. Переїхав до Херсона минулого року. Тут Михайло Батрак продовжує займатись, зокрема, проблемами політв'язнів у Криму:
“Затримання були постійно, бо я вижджав на материкову частину України, і якраз при перетині адмінмежі мене і затримували на допити. В Криму надходили попередження від прокуратури “про недопущення екстремістської діяльності” – їх і зараз надсилають активістам”.
Про причини і обставини окупації 2014-го, чоловік говорить, що ця проблема родом з 90-х:
“Всі ці проросійські рухи фінансуються Російською Федерацією. Вони завжди діяли на території Криму, такі як “Севастополь-Крим-Росія”. Вони завжди діяли, але були поза увагою спецслужб”.
В Криму у Михайла залишились родичі і друзі, але чоловік говорить, що повернеться на півострів тільки після деокупації:
“У Херсоні площа Свободи – це місце, де збирався херсонськиій майдан. І зараз тут меморіал памяті тих людей, які віддали своє життя за цілісність нашої держави. Це дуже символічне місце, бо ми хочемо, щоб війна нарешті скінчилась, щоб Крим був у складі України, як і решта українських територій, які зараз окуповані”.
Анна Тонг, Володимир Чепинога.
Джерело – Суспільне