Херсонець Юрій Прошуров перетворив своє хобі у бізнес. Він шиє бронежилети і тактичне спорядження. Його продукцію замовляють військові та мисливці. Рюкзаки, сумки для носіння бронежилетів, які виготовляє чоловік, є якісними та дешевшими за іноземні аналоги.
У 2014 році Юрій пішов в зону АТО добровольцем. Служив в батальйоні Херсон. Чоловік розповідає, що на фронт йшов таємно від родичів.
“Коли почалися бойові дії, я хотів піти в збройні сили. Я прийшов до військкомату, а мені сказали їдь за місцем проживання. А там якби дізналися родичі: мама, бабуся, то ніхто б мене не відпустив. Я поїхав в перше відрядження таємно. Мама дізналася десь через рік коли збирався їхати в друге відрядження”, - говорить Юрій.
За його словами, на війні були перші спроби шиття бронежилетів, а потім це перетворилось у хобі:
“Ті бронежилети, що видавалися, вони були незручні, важкі і в них знаходитися було дуже важко. Стало цікаво створити бронежилет своїми силами. Спочатку дізнався з чого виготовляється. Почав шукати в інтернеті матеріали. Дещо знаходив в Херсоні, дещо по всій Україні. Потім домовилися з товаришем. Він купив стару радянську побутову машинку, а я закупив матеріалів. Спочатку зробив бронежилет йому, потім собі і так потихеньку пішло”.
Юрій розповідає, що потім довелося обирати служити або займатися своєю справою. Він зважив усі за і проти та обрав займатися своєю справою:
“Прийшов до центру зайнятості. У них є така програма отримати кошти за один раз на власну справу, а не стояти на обліку цілий рік. Вчишся, пишеш бізнес-план, захищаєш його і тобі видають кошти. Але в той час стався карантин, локдаун, багато людей втратило роботу. Вони почали ставати на облік. На мою справу не було кошторису. Я трішки почекав і мені інспектор порадила спробувати свої сили у програмі проєкту “Інклюзивний ринок праці для створення робочих місць в Україні”.
За словами Юрія, він подав заявку в останній час, коли залишалося декілька годин до закриття програми. Його заявка пройшла. Навчання ведення бізнесу чоловік проходив в онлайн форматі.
“Моя заявка на ведення бізнесу з пошиття спорядження була одна така. Написав бізнес-план, захистив його і мені виділили до 3 тисяч доларів на обладнання. Почав реалізовувати свій бізнес. Вчився шити за допомогою відеоуроків. Товариш допоміг зі створенням сайту, я почав наповнювати його фотографіями, розкручувати. Дизайн бренду розробляв сам. Потім за власні гроші придбав ще якесь обладнання і так потихеньку пішло. Використовую тільки матеріали оригінальні та якісні стропи, фурнітуру, різні кріплення”, - розповідає чоловік.
Юрій говорить, що працюють поки під замовлення, не вистачає часу відшивати бронежилети, щоб вони лежали на складі. Коли зовсім важко, йому допомагає дружина, яка теж навчилася шити самотужки.
Наталя Шклярук
Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне