
Вихованці театру-студії народного танцю «Віночок» виступили перед пацієнтами Херсонського психоневрологічного будинку-інтернату.
В Херсонському психоневрологічному будинку-інтернаті мешкають 400 жінок, частина з них, говорить старша медична сестра Любов Крамаренко, має родини, декого близькі не навідують, тому персонал закладу самостійно влаштовує для пацієнток свята.
"Є і родини, які їх навідують, є і опікуни, а є такі, в яких нікого немає, ними опікуємося ми. Напередодні свят до нас приїздять дуже часто, минулого тижня в нас було два благодійних концерти і сьогоднішній концерт. Наші підопічні дуже чекають і вони з задоволенням, ви бачили їхні обличчя, як вони радіють, що це є. дуже важливі заходи", - говорить старша медична сестра Херсонського психоневрологічного будинку-інтернату Любов Крамаренко.
Ідея влаштувати свято у будинку-інтернаті належить Артему Кириченко. Три роки тому він у костюмі діда Мороза почав вітати дітей та дорослих.
"Кожен заслуговує на свято, як дорослі, так і малі. А це люди, які потребують надмірної уваги. У багатьох з них немає рідних. Тому ми вирішили з дітьми показати їм, що вони не забуті, що про них пам’ятають і вони сьогодні разом із нами поринули в таку чарівну казку", - розповів волонтер Артем Кириченко.
До волонтера долучився дитячий колектив театру-студії народного танцю «Віночок».
"Сьогодні наші вихованці – театр-студія народного танцю «Віночок» подарували глядачам незабутні враження, у нас оживали казки на сцені", - сказала культорганізаторка Херсонського центру дитячої та юнацької творчості Людмила Українець.
"Ми усі зібралися, щоб зробити людей похилого віку щасливими", - каже учасниця театру-студії народного танцю «Віночок» Кіра Кириченко.
"Ми дякуємо нашим глядачам за увагу, вони були дуже веселі і брали участь. Вони веселилися разом із нами", - сказала учасниця театру-студії народного танцю «Віночок» Анастасія Хомич.
Після рок-н-ролу від Діда Мороза, учасники театру-студії познайомили глядачок із танцювальними традиціями англійців, поляків, німців та українців.
Аліна Олефір, Григорій Шматко.
Джерело – Суспільне