Від початку російської окупації територія Чорноморського біосферного заповідника на Херсонщині зазнала катастрофічної шкоди від пожеж, спричинених бойовими діями.
Величезні площі лісостепових і приморських ділянок заповідника та його охоронних зон за майже 4 роки перетворилися на згарища. Про ситуацію в заповіднику, що розташований на окупованій частині Херсонщини, розповіла Вікторія Плющ – провідний інженер відділу еколого-просвітницької роботи Чорноморського біосферного заповідника НАН України.
- ДОВІДКА. Чорноморський біосферний заповідник розташований на території та акваторії Херсонської та частково Миколаївської областей. Загальна територія заповідника – понад 109 тис. гектарів (суша – майже 15 тис. гектарів, акваторія – понад 94 тис. гектарів). Із них заповідна зона – понад 90 тис. гектарів, охоронна зона – понад 8 тис. гектарів.
У коментарі Центру екологічної інформації Херсонської обласної бібліотеки імені Олеся Гончара науковиця повідомила, що станом на 30 листопада 2025 року за результатами дистанційного моніторингу встановлені такі пошкодження територій:
Заповідні землі (території суворого режиму, де заборонена господарська діяльність для збереження цілісних природних комплексів):
- вигоріло понад 10 тис. гектарів,
- із них понад 2,5 тис. гектарів постраждали повторно,
- загалом пошкоджено майже 7,6 тис. гектарів – понад 51% всієї суші заповідника, включно з островами.
Охоронні землі (території з менш суворим режимом, де дозволена певна господарська діяльність, обмеження спрямовані на охорону окремих видів, ландшафтів чи екосистем):
- площа згарищ перевищила 5,7 тис. гектарів,
- із них майже 2 тис. гектарів горіли повторно,
- фактично вогнем знищено 3,8 тис. гектарів – майже 47% території охоронної зони.
«Через бойові дії пожежі в заповіднику виникають регулярно. Вогонь швидко поширюється, адже протипожежні заходи здебільшого неможливі. Саме пожежі стали одним із головних чинників, що впливають на екосистеми. Основна причина загорянь – наявність та діяльність російських окупаційних військ», – зазначила Вікторія Плющ.
Як відбувається моніторинг
За словами пані Вікторії, від початку 2023 року колектив установи був офіційно переведений у режим вимушеного простою. Попри це, роботу фактично не припиняли, бо розуміли, що не зібрати інформацію зараз, по крихтах і уламках, – потім не буде розуміння ситуації та точки опори для досліджень.
«Тому моніторинг природних комплексів заповідника не припинявся ні на день і триває нині», – каже науковиця.
Водночас умови для системної організації дистанційного моніторингу екосистем заповідника з’явилися лише навесні 2024 року, коли останній член дослідницької групи зміг виїхати з тимчасово окупованої території. За словами Вікторії Плющ, сьогодні єдиним можливим методом дослідження ситуації на окупованих територіях та акваторіях є аналіз даних дистанційного зондування землі.
Так, окрім пожеж, фахівці заповідника фіксують нищівний вплив війни на ґрунти.
«Масштабне пошкодження ґрунтового покриву через рух військової техніки, облаштування фортифікацій і оборонних ліній, особливо на степових ділянках та солончаках. Ці трансформації чітко фіксуються на супутникових знімках. Після активного просування ЗСУ восени 2022 року й відступу російських підрозділів з правобережної частини Херсонщини було задокументовано інтенсивне спорудження оборонних систем уздовж узбережжя дельти Дніпра та Дніпро-Бузького лиману», – каже співробітниця заповідника.
Вона додає, що систематичні осередки займання, що виникають через підриви боєприпасів, ракет і військової техніки; мінування територій; забруднення суходолу й акваторій паливно-мастильними матеріалами – усе має нищівну дію на видове різноманіття флори й фауни заповідника. Оцінити реальні збитки, маючи неповний набір інформації, наразі складно.
Як повідомляла «Гривна», на початку січня 2026 року заочний вирок суду отримав зрадник з Голопристанської громади Ігор Жданюк, який став директором незаконно створеного окупантами Чорноморського біосферного заповідника.
На світлині: інформаційний щит Чорноморського біосферного заповідника поблизу села Залізний Порт, липень 2013 р. Фото: Вікіпедія
Джерело – Гривна