В той час, коли один нелюд, який грає роль в бренду «путіна», що навіть очевидно, зі своєю зграєю недолюдків прилетів до великого нарциса, який знає, що це несправжній «путін», і якого потурають всі, хто поряд з ним, щоб вирішити долю нас з вами, в Херсоні влітає снаряд в Дім моїх свояків. Дім згорів з усіма речами й документами. Сестра дружини була на дворі в халаті з телефоном. В домі була сестра її чоловіка, яку евакуювали з «острова» після розбомблення мосту на острові. Зараз вона в лікарні з опіками.
Питання таке: як це поєднувати? Клоунаду геополітики і жах людей, які зараз гасять пожежу самі, бо заборонено пожежним, які в одному кварталі, бо літають дрони і повітряна тривога.
Отакі перемовини.
Як стримати себе від прокльонів цього цирку і всієї цієї влади? Господи, спаси і збережи.
***
Моя терапія різнокольоровими помідорками.
План терапії складний і багатогранний, але я спробую вмістити його всього в 3 кроки. Навіть подумую створити протокол терапії.
Ось вам набросок покрокового протоколу:
1. Береш на ринку різні помідорки. Тут є 3 умови
1.1.Бажано знайти таке місце, де є врізнобій купа різних кольорів, щоб аж очі розбігались. Помідорки з темними тріщинками особливо цінні, іноді недооцінені.
1.2. Бажано хоча б 3 кольори – жовтий, чорний і червоний. Менше трьох не надихає. Більше – можна.
1.3. Бажано саме на базарі, у бабусі якоїсь. У них вони завжди смачніші. Фермери теж підходять.
Не підходять тільки гумові ніякі помідорки з супермаркетів.
2. Нарізаєш, повільно спостерігаючи за процесом, заправляєш і ммммммм… смакуєш.
3. Серце співає. Душа відновлюється. Життя прекрасне.
Ось і все!
Я виріс на Півдні, в Херсоні, і для мене така терапія життєво необхідна. Там ми робили таку терапію кожного літа.
***
ну і шо?
та нічого, окрім червоної доріжки та те, що пу поніжив его фредовича. А так, по-суті, нуль, навіть без гостини, тобто обіду. Трохи згодом полилася вода про власну геніальність. Одним словом, все можна було зробити дешевше – обмінятися постами в соцмережах.
***
Але знаєте, що найважливіше треба розуміти. Від Києва за три дні до стану, коли без нашої згоди в них не вийде – це той шлях, який ми пройшли.
І це незаперечний факт.
І це завдяки нашим Героям!
***
Мені не подобається, що у стрічці так багато цих огидних фото з Аляски.
Але мені подобається, що у стрічці немає відчаю.
Звісно, стрьомно жити у світі, де можливе те, що сталося вчора. Гидко спостерігати цей фестиваль божевілля. Проте я ось читаю всі ваші дописи й розумію — ми втомлені, ми сердиті, але ми не здаємось.
Вибачте за легкий пафос.
Українці, я нас люблю.
Джерело – Гривна