З 2 серпня через значне пошкодження росіянами єдиного автомобільного мосту через ріку Кошова, що з’єднує мікрорайон Корабел з основною частиною Херсона, влада розпочала евакуацію жителів. Однак евакуйовані люди починають повертатися додому, де немає електроенергії, газу, вода дві години на день, бо підключають генератори, де постійні обстріли та дронові атаки… А якщо міст доб’ють, то не буде підвозу продуктів, не говорячи вже про допомогу екстрених служб.
Як відбувається евакуація
Чому люди не хочуть їхати з небезпеки?
Сказати, що людей погано інформували, вмовляли чи не допомагали, не можна.
Пані Оксана каже, як голова правління двох ОСББ на Острові, вона розміщує актуальну інформацію щодо евакуації (її надають представники Корабельної райради) в будинкових чатах, постійно оновлює дані щодо кількості людей, які залишилися, веде роз’яснювальну роботу серед жителів щодо необхідності евакуації, формує заявки, якщо люди погоджуються виїхати. З родинами, які мають дітей, додатково спілкуються спеціалісти Корабельної райради. І така активна робота вже протягом декількох діб. Але люди, в основному, не хочуть евакуюватися…
У соціальних мережах місцеві активісти та волонтери закликають земляків, що виїхали, дозволити переселенцям пожити в їх квартирах та домівках. Бо всі ж розуміють, що шелтер не кожному підійде.
Відразу після першого обстрілу мосту через Кошову начальниця управління культури Херсонської міськради Світлана Думінська через соціальні мережі звернулась до земляків:
«Звертаюсь до тих, хто виїхав та має вільне житло в місті (бажано Північний, Шуменський). Необхідно допомогти нашим родинам, що на Острові. Не тримайте свої будинки зачиненими, маємо допомогти людям! Мені потрібно пересилити дві родини. Прошу, відгукніться. Одні мають маленького песика, інші котика. Може бути і квартира і приватний сектор. Житло потрібно людям! Воно не має стояти порожнім. Так воно вмирає. То спасаємо і людей, і тварин, і будинки. Не гиліть оренду. На горі не збагатіє ніхто. А херсонцям можемо допомогти».
Допис у соцмережі фейсбук має понад 1,3 тисячі репостів. Житло для двох родин знайшли швидко. Як каже пані Світлана, на заклик відгукнулось багато херсонців.
Але все ж таки не всі люди не хочуть їхати. І це стосується не тільки Острову, а й інших червоних зон громади. Ба більше – дехто повертається, бо навіть найкращі умови у шелтері не можна порівняти з тим, що є у рідному домі.
Взагалі ця тема: чому люди не хочуть евакуюватися або повертаються, наражають себе та волонтерів, медиків на небезпеку, постійно на слуху. Зараз, у зв’язку з подіями, пов’язаними з атаками на міст, маємо нову хвилю обговорень. Точок зору багато, обговорюються різні ситуації. «Гривна» не раз розповідала про мотивацію людей, які поїхали чи залишилися.
Основна причина, чому люди нехтують евакуацією – відсутність коштів, щоб винаймати житло. Оренда дорога не лише в інших, більш безпечних регіонах країни, а й в самому Херсоні. Мало хто погоджується лише за сплату комунальних послуг віддавати своє житло чужим людям. Коли йдеться про працездатних людей, то проблема – це пошук роботи на новому місці. Коли про людей похилого віку, то тут ще більше питань без відповідей. А ще є мародерство… А ще є ті, хто принципово не хоче покидати рідну землю.
Наразі наведемо думку представника ГО «Ліга соціальних працівників» Дмитра Муценка:
«В ГО «Ліга соціальних працівників» працювала служба перевезення маломобільних і немобільних людей (безкоштовно), де працювали два хлопчика водія-соцпрацівника (тягати цих людей важко). Ця служба, окрім поточних замовлень, ще й обслуговувала людей, яким потрібен регулярний діаліз (нирки не працюють). Так от, один з них пішов у військо, а іншого сім’я змусила переїхати в більш безпечне місто. І все, замінити немає ким, усі ці люди залишились без можливостей безкоштовного пересування, в т.ч. до лікарень (в таксі лежачу людину не всунеш, це якщо то таксі теж ще буде). Людей на діаліз будуть возити швидкі, замість обслуговування профільних викликів, а їх теж сильно не вистачає… Якщо усі ці працездатні люди (водії, лікарі, ремонтники, електрики, соцпрацівники і т.і.) кудись подінуться, то тут почнеться масовий мор літніх людей…».
Жорстка реальність словами людини, яка під час повномасштабного вторгнення не покидала Херсон, а допомагала людям. Люди – це безцінний ресурс, каже пан Дмитро, який забезпечує життєдіяльність міста. Родини з дітьми, яким дорікають тим, що не виїхали, – це родини лікарів, рятувальників, комунальників, продавців, волонтерів…
На жаль, велика проблема – це влаштування людей похилого віку, хворих, маломобільних. Держава за всі роки так і не створила системи, яка б допомагала таким людям. Тож дуже часто вони категорично відмовляються кудись їхати, розуміючи, що ніде краще, ніж вдома, їм не буде. Замкнуте коло, яке, на жаль, не має простих рецептів розв’язання.
Зворотній бік евакуації
Фраза начальника ХМВА Ярослава Шанько про те, що люди повертаються на Острів, змусила детальніше поцікавитися питанням.
Херсонка Олена Маляренко доволі детально розповіла про те, які висновки зробила її подруга – волонтерка Ольга Чернишова, яка допомагає з евакуацією з мікрорайону «Корабел»:
«На що Оля звернула увагу як на проблему? На хитрож*пість самих херсонців. На жаль.
1. Разом з евакуантами під шумок прискакали ті, хто вже давно виїхав і отримав і ВПО, і 10800 на перший час, і зареєстрований в інших областях.
Люди вирішили, що раз вони власники квартир на Острові, а Острів нині виїжджає, то можна ще трошки отримать баблішка і ящик гуманітарки.
На практиці, це вже нереально. На відміну від хаосу 23-24 рр., коли хтось отримував двічі й тричі, а хтось ні разу, вже ніззя – є електронна база. І вона покаже статус заявника і не пропустить. То на практиці такі люди просто створили чергу, задовбали працівників, украли час в тих, хто зараз більш нужденний за них.
2. Не всі люди готові їхати в запропоновані умови. Фраза “та я краще помру вдома, а не… (далі характеристика умов розселення, не завжди адекватна і цензурна” ). Навіть приватний сектор, що рік сидів без світла, газу і води, раптом ввімкнув короля Людовіка і хоче квартиру з балконом і кондиціонером. Це трохи дивно. Але таке трапляється.
3. Є люди, які ховаються і пручаються, коли на Острів прориваються волонтери, медики чи рятувальники і не хочуть їхати.
Тут не коментую.
Бо… коротше, право вибору у людини таки є, навіть вибору хибного.
4. Є на Острові люди, які НЕ ЗНАЮТЬ, що в ДІЇ уже схвалена для них компенсація зруйнованого житла чи сертифікат.
Це, звісно, і сміх, і гріх, але люди нарікають й обурюються, що держава їх кинула, але не перевіряють статус заявки. Були навіть такі, хто СКАЧАВ ДІЮ, але не зареєструвався і не запускав її жодного разу. Який же був подив, коли працівники в евакопункті допомогли розібратися і виявилося, що там – чекає нова квартира.
Звісно, ці випадки не масові, але і таке є.
5. Ледь не забула. Допишу.
Мені відомі випадки вивезення «волонтерами» з Херсона за 30 000 грн , за 5000 грн. І часто це тупо просто вивезення з Антонівки чи з Острова до Чорнобаївки чи вокзала в Миколаєві. А далі, як хочете. Зверніть увагу:
а) це не волонтери, а заробітчани, питайте, хто куди вас везе і звідки, де працює і як про вас дізналися;
б) перш ніж брати перший ліпший номер «по совєту друзєй» – почніть із дзвінка на ОФІЦІЙНІ НОМЕРИ».
Як розповіли у приватній розмові «Гривні» представники міської влади, що займаються евакуацією, є випадки, коли людей вивозили, вони отримували гуманітарну допомогу, оформлювали виплати (ті ж 10800 грн у якості підйомних та виплати ВПО, кому вони передбачені), а потім поверталися додому. До речі, налівайки на Острові продовжують працювати попри небезпеку.
Також не поспішають виїжджати військовозобов’язані жителі «Корабелу» та інших небезпечних районів, адже представники ТЦК туди не навідуються.
Ще одна проблема, яка притаманна населеним пунктам, що потерпають від обстрілів і де багато людей виїхало. Це тварини, яких залишають їх господарі. Міські приватні притулки переповнені, дівати нових тварин, яких зараз кидають їх власники (звісно, є ті, що вивозять своїх улюбленців), нема куди, годувати немає кому…
Евакуація з Острова, з інших червоних зон Херсонщини – це складна, багатошарова проблема, висвітлювати яку ми будемо без осуду та оціночних суджень доки не завершиться війна. Бо за кожною ситуацією людські долі.
А поки нагадуємо номери телефонів.
З приводу евакуації звертайтеся:
- до обласного контакт-центру за номерами: 0800 101 102 та 0800 330 951;
- до контакт-центру Херсонської МВА за телефонами: 050-040-44-24, 098-958-17-90.
Фото: скриншот з відео ХОВА
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України”
та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа.
Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
Джерело – Гривна
