Мінна небезпека залишається однією з головних загроз для життя на деокупованих територіях Херсонщини. Російські війська продовжують мінувати наші громади навіть зараз, використовуючи дрони. Найбільш поширені серед мін — так звані «міни-пелюстки».
***
Вперше за кордоном України! 12 грудня в Литві відкрили виставку «Відчути Тягинь, вдихнути південь» у Військовому музеї ім. Вітовта Великого, КАУНАС, ЛИТВА.
Чому саме тут?
БО ТЯГИНЬ – НАША ІСТОРИЧНА ЗБРОЯ! Цією зброєю руйнуються російські історичні фейки про так звану “новоросію” і нібито вони принесли на наші землі цивілізації Насправді то брехня! Ми науково спростовуємо ці фейки на прикладі Фортеці Тягинь, спільної культурної спадщини щонайменше трьох народів – українського, литовського і кримськотатарського. А росіян там не було зовсім, немає жодного культурного сліду від них аж до 18 століття, коли вони як і нині прийшли зі зброєю та окупували Причорномор”я.
***
Сьогодні буде допис не про косметологію. На жаль…
І так склалось, що я змогла його написати тільки коли мене виписали з лікарні, бо важко це все згадувати.
30 листопада я йшла на роботу як зазвичай, жила я ще тоді на районі Восточному (Херсон).
Коли підходила вже до самої зупинки помітила, що в небі щось з’явилося, за секунду зрозуміла що це ворожий дрон. Секунда і я забігаю під зупинку і ще пару секунд і я відчуваю жахливий біль в руці, нічого не чую, а поряд закривавлені поранені люди. Це був скид, скид з дрона ціленаправлено по людях на зупинці!!! Ніяких військових об’єктів, звичайні люди, які їхали на роботу.
Не знаю яким дивом за 2 хвилини приїхала маршрутка і нас всіх поранених везли вже в лікарню, далі перехопила швидка, коли я вже майже втрачала свідомість. А потім лікарня, купа сліз від нерозуміння за що і операція. Лікарі, вони наче янголи, рятували всіх так швидко як могли.
Пам’ятаю ці два тижні хірурги працювали нон стоп, бо кожного дня, кожного! Привозили купу поранених від скидів дрона. Я вже мочу про кількість загиблих…
То для чого я все це пишу?
Я хочу, щоб про моє місто почули і допомогли! Якщо зараз не зупинити це жорстоке полювання за людьми, наче в якійсь грі, то буде біда у всьому місті, а потім їм нічого не буде варте дістатися інших міст…
Я дуже прошу ваших репостів, бо треба робити хоч щось…
Почуйте Херсон і людей, які хочуть тут жити!
***
Мій Херсон – це не просто місто, де я жила. Це особливе почуття і неоціненний скарб, який я в ньому знайшла. Там я зустріла чоловіка, там народилися сини. Там я познайомилася з людьми, які робили мене краще, підтримували мене. Сумую за ними. За тією концентрацією любимих людей, світлих подій, які були в Херсоні. Дякую за те, що ці люди існують, або існували і що я їх знала. Рацію, як цуценя, коли вони згадують і надсилають поздоровлення.
***
Загадую бажання, як зарубку на дереві.
Хочу повернутися в мирний Херсон і тішитися прекрасними квітами гібіскусів на залитих сонцем підвіконнях.
Джерело – Гривна