Останнім часом у Херсоні активізувалися чутки про нібито отруйні парфуми, які розповсюджують через поштові скриньки. За легендою, вдихнувши аромат цих парфумів, людина ризикує отруїтися чи навіть померти.
Однак ця історія далеко не нова. Її «шлейф» тягнеться вже другий десяток років. Періодично цей фейк знову й знову виникає в інфопросторі, і не лише в українському, а й за кордоном.
Тренер з нових медіа, експерт з інформаційно-комунікаційних інтернет-технологій, херсонець Юрій Антощук на своїй сторінці у фейсбук написав допис на цю тему. Він звернув увагу на єдине фото, яке активно поширюють:
«Якщо взяти те єдине фото, яке всі бездумно ширять по чатах, і зробити по ньому зворотний пошук, ми побачимо, що, як мінімум, саме це фото вперше зустрічалося публічно у 2014 році. І зустрічалося не в українському інфополі. Цей фейк, до речі, шириться зараз не тільки в Україні, але й у Росії, Білорусі, Казахстані, а також у країнах Балтії. Проте сама історія про нібито отруєні парфуми тягнеться ще з 2000-х років і з’являється хвилями в різних країнах, як зараз знову спливло у нас».
Нині цей фейк розповсюджується не тільки в Херсоні, а й в інших регіонах України, зокрема на Запоріжжі та Хмельниччині.
Такі повідомлення поширюють у вайбер-групах. Скриншот: ВВС Україна
У Херсоні інформацію про нібито отруйні парфуми з фото публікують у месенджерах, соціальних мережах та навіть в ОСББ-групах у Viber.
Як розповіла «Гривні» херсонка Анастасія, фото з застереженням про небезпеку вона побачила в групі свого ОСББ у Viber.
Жодного випадку отруєння чи смерті від парфумів не зафіксовано
Водночас Національна поліція у коментарі ВВС Україна повідомила, що не було зафіксовано жодного випадку отруєння чи смерті від парфумів в Україні. Те ж саме заявили в управліннях поліції Хмельниччини, Харківщини та Запоріжжя.
Чому ж люди й досі продовжують вірити в цю історію?
Фахівець з нових медіа, Юрій Антощук пояснює, що такі фейки зазвичай мають на меті викликати паніку серед населення:
«Вони містять емоційно забарвлені описи та заклики до негайного поширення інформації серед знайомих. Якщо ви отримали подібне повідомлення, не треба сліпо поширювати його далі без перевірки фактів».
За його словами, в Україні цей фейк активно поширюється з 2010-х років через соціальні мережі, месенджери та чутки:
«Особливо це посилювалося під час ковіду, коли люди стали більш чутливими до загроз здоров’ю».
Тобто, основною метою є створення панічних настроїв серед людей, які й так живуть у стресі через війну. Це пояснює, чому деякі продовжують вірити в фейки. В умовах постійної напруги люди стають чутливими до загроз, і відсутність перевірки інформації сприяє поширенню навіть відверто абсурдних чуток. Тому важливо критично ставитися до отриманої інформації та не піддаватися на маніпуляції.
На щастя, не всі херсонці піддаються цьому фейку. У соцмережах вони жартують: «Боже, люди досі на таке купляються». Крім того, згадують й інші популярні «страшилки», зокрема про людей у громадському транспорті чи кінотеатрах, які начебто заражали інших СНІДом через брудні шприци.
Фото: leggo.it
Джерело – Гривна
