Чергова серія проєкту «Вулиці Херсона. Ідентифікація» розповідає про вулицю Генерала Петра Григоренка (колишню Говорова).
Увіковічити пам’ять відомого українського правозахисника, назвавши на його честь вулицю у Херсоні, запропонували представники кримськотатарської спільноти міста. Їхня ініціатива не є випадковою, адже Петро Григоренко у радянські часи був активним учасником руху за повернення депортованих кримських татар на батьківщину – до Криму.
«Ніхто у світі не зробив для кримських татар стільки, скільки зробив Петро Григоренко. Його численні інтерв’ю, заяви, пресконференції сприяли тому, що кримськотатарська проблема вийшла за межі Радянського Союзу», – цитує першого очільника Меджлісу кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва Український інститут національної пам’яті.
Петро Григоренко.
Крім цього Петро Григоренко став засновником першої правозахисної групи в Україні – Української гельсінської групи.
Члени Української гельсінської групи Микола та Раїса Руденки й Зінаїда та Петро Григоренки.
За свої переконання Петро Григоренко двічі потрапляв до в’язниці, а також був у психіатричній лікарні. Влада СРСР не розуміла, як успішний радянський генерал Петро Григоренко може відмовитись від своїх посад та нагород і захищати простих людей та боротися за відновлення їхніх прав.
З лап каральної психіатрії Григоренку допомогло вибратись те, що на Заході піднялась ціла хвиля на його захист, а київський лікар-психіатр Семен Глузман на основі переданих йому медичних матеріалів по Григоренку, довів, що той абсолютно здоровий. Тому у 1974 році його змушені були випустити, зазначено в статті УІНП.
За кілька років після звільнення генерала Григоренка позбавили громадянства СРСР. Але і після цього, перебуваючи в США, він продовжив займатися правозахисною діяльністю, привертаючи увагу до прав людини в СРСР.
Помер Петро Григоренко 21 лютого 1987-го у Нью – Йорку, похований на українському цвинтарі Баундбрук (штат Нью-Джерсі) у США.
Джерело – Гривна