Російські дронові атаки – одна з найпідступніших небезпек у Херсоні та прибережних населених пунктах. За добу ворог скидає понад сотню боєприпасів. Які типи вибухівки окупанти прикріплюють до своїх БпЛА та якої ще шкоди вони завдають за допомогою дронів – далі в матеріалі.
Спеціалісти вивчають, чим б’ють російські окупанти, на основі уламків від боєприпасів та вибухівки, яка не розірвалася. Чимало такого «добра» знаходять жителі приміських селищ у Херсонській громаді. Який вигляд має «начинка» ворожого безпілотника та з чого окупанти її виготовляють, розповів у коментарі «Українській правді» Володимир Перепелиця – начальник відділу вибухотехнічної служби ГУ Нацполіції в Херсонській області.
Як пише видання, посилаючись на власні джерела в Херсонській обласній військовій адміністрації, протягом однієї доби російські окупанти використовують від кількох десятків до сотні БпЛА різного типу для ударів по цілях у Херсоні та прибережних селах.
Варто підкреслити, що більшість із цих безпілотників подавляються українськими системами РЕБ. І наразі це – один із найдієвіших способів боротьби з ворожими дронами. Однак частина безпілотників усе ж скидає вибухівку – сьогодні йдеться про понад сотню боєприпасів за добу по лінії фронту уздовж Дніпра.
За словами Володимира Перепелиці, найчастіше окупанти використовують стандартні вибухові пристрої з різними видами модифікацій: заміна детонатора, датчика цілі тощо. Якісь елементи боєприпасів виготовляють на 3D-принтерах: хвостовики або передню частину корпусу.
«От взяли ПГ-7 – постріл до гранатомета РПГ-7, який у народі називають морквина. Забрали з нього стандартний детонатор, а прикріпили електродетонатор, заліпили пластидом, прикрутили до FPV – все, це вже вважається саморобний пристрій. Це робиться для того, щоб воно спрацювало надійніше, ніж при стандартних умовах пострілу з гранатомета», – пояснює спеціаліст.
Російський FPV-дрон із прикріпленим до нього ПГ-7. Фото надане жителями селища Антонівка, pravda.com.ua
При цьому росіяни постійно вдосконалюють озброєння до безпілотних засобів, каже він. Зустрічаються системи скидів і самі боєприпаси до них заводського виробництва із серійними номерами, маркуванням. Деякі з них схожі на осколкові гранати ВОГ, але мають більше вибухової речовини.
«Суть у тому, щоб не треба було нічого доробляти “на колінці”. Ти просто береш стандартний боєприпас, кріпиш до дрона. Поки він має контакт з дроном, навіть якщо той упаде і не відлетить, він не вибухне. Тільки ти його відпустив, він звівся в повітрі й при контакті вибухає», – зазначає Володимир Перепелиця.
Російський FPV-дрон із прикріпленим саморобним вибуховим пристроєм. Фото надане жителями Херсона, pravda.com.ua
Окрім прямих скидів вибухівки з дронів, у серпні російські військові почали практикувати в Херсоні дистанційне мінування. Вибухотехніки вже зібрали й знешкодили десятки протипіхотних мін «пелюсток», розкиданих із БпЛА по вулиці Перекопській.
«Раніше так дистанційно мінували територію за допомогою РСЗВ, наприклад, із “Градів”. Тобто є стандартні касети, стріляєш – і воно розкидає ці міни в полі. Зараз вони умудрилися діставати їх із касетного контейнера і в довільній кількості кріпити до дронів. Донесли в Херсон, скинули, і тоді вона починає зводитись. Протипіхотна фугасна міна реагує на тиск. Наступаєш – підрив», – коментує начальник відділу вибухотехнічної служби.
Він додає, що окупанти можуть вдатися до дистанційного мінування на території населених пунктів іще більш небезпечними мінами типу ПОМ-2. Це протипіхотна осколкова міна, яка має радіус ураження осколками до 20 метрів.
Саморобний вибуховий пристрій, скинутий російськими військовими на село Садове. Фото надане місцевими жителями, pravda.com.ua
Володимир Перепелиця наполегливо просить людей дотримуватися кількох простих правил при виявленні дронів, невідомих предметів чи вибухівки:
«Побачив таку штуку – просто не підходь, не чіпай, повідом. Чим далі ти від будь-якої вибухівки, тим більше в безпеці. Ти ніколи не знаєш, як і коли воно спрацює, і чи немає там якоїсь пастки».
Вибухотехнік додає, що в самому дроні може бути невеликий заряд вибухівки. Або найчастіше це модифікований саморобний боєприпас, в якому не один детонатор, а декілька. І крім того, що він міг спрацювати від удару об тверду поверхню, він може вибухнути, коли людина від’єднує контакти.
Російський FPV-дрон у селі Садове. Фото надане місцевими жителями, pravda.com.ua
Головна світлина: ілюстративне фото із соцмереж
Джерело – Гривна
