Херсон о 5 ранку, або Пролог до поеми Леся Подерев’янського (читати голосом метра):
Співають пташки, гупає контрбатарейка, нахібась гуде тривога. Попід ґанком мирно позвуть в різні боки милий равлик і стрьомний павук.
Продовження придумайте самі. Бажано, гепіендове, бо мені після всенощної канонади якось не тойво.
PS для невтаємничених: між «вильотом» і «прильотом», наприклад, танкового снаряду (300-500 м/с, якщо вірити відкритим джерелам) тут від 3 до 12 секунд, залежно від району.
PPS про головне: дякую ЗСУ за новий день!
***
Нагнали на Херсонщину нових дагестанців. Переважно андо-цезсів з найвищих районів.
Знов мародерити будуть. В Олешки, як заїжджають нові, то бігають по хатах пустих, думають, їм щось «попєрєднікі» залишили.
***
Ну, що сказати, через відключення світла я дочитала книги паперові, які кілька місяців лежали на поличці. Нічого особливого, детективи)).
Загалом читати важко нині. І через те, що постійно заглядаєш у повідомлення і важко зосередитися, і через те, що мало що за емоціями переважує реальне життя. Але все ж…
З такого поганого можна витягувати хоч один промінчик хорошого)).
***
Специфіка фейсбуку, чи то не цікаво?
Спостерігаю, що коли тема посту від будь-кого про допомогу людям, або закладам, які працюють в Херсоні, то мало хто на це реагує. А коли про кицьок, їжу, квіти, власні фото, то – купа вподобайок…Мені це зрозуміло, бо люди втомилися.
І все ж при цьому – чимало негативних постів про те, що забули херсонців, ніхто не допомагає… А власне тим (а їх чимало), хто допомагає, а вони прикладають немаленькі зусилля для результату, дуже важливо отримувати підтримку якщо не донатами, то хоч вподобайками…!
***
Кавомолка, чашка зі свинкою і баночка меду – все, що вціліло від квартири в Херсоні у моїх рідних. Кавомолка досі працює!
***
Після планового ремонту у експлуатацію введено блок однієї з українських АЕС потужністю у 1000 МВт. Раніше голова «Укренерго» казав, що додатковий блок на АЕС — ненадовго покращить ситуацію в енергосистемі.
Джерело – Гривна