Заступник Херсонського міського голови Віталій Бєлобров зустрівся з представниками Японського агентства міжнародного співробітництва JICA Ukraine Office. Партнери допоможуть у розробці генерального плану Херсона. Підтвердженням намірів стала офлайн-зустріч, повідомила ХМВА. Херсонці активно та по-різному коментують цю новину.
ЩО КАЖЕ ВЛАДА
«Протягом пів року ми шукали партнерів, які б допомогли нам із розробкою містобудівної документації. Без неї рухатися далі буде неможливо, адже генеральний план є головним документом міста. Останні три місяці ми вели перемовини з потенційними партнерами, вони збирали з нашою допомогою інформацію, аналізували поточний стан громади, виклики та співставляли зі своїми можливостями.
І ось відбулася важлива офлайн-зустріч, де ми отримали підтвердження: далі рухаємося разом. Маю нестриманий оптимізм із цього приводу.
На зустрічі ми були приємно вражені глибиною занурення в історію міста та його процеси команди з департаменту містобудування та архітектури JICA (японське агентство міжнародного співробітництва). Максимально детально опрацювали покроковий план дій, терміни, очікувані результати.
Одразу скажу, на цьому шляху ми обов’язково передбачаємо максимальне залучення до процесу розробки всіх стейкхолдерів: бізнес, громадські організації, місцевих експертів та всіх, кому не все одно, яким буде місто», – повідомив Віталій Бєлобров.
Зустріч міської влади Херсона з представниками Японського агентства міжнародного співробітництва JICA. Фото: ХМВА
Також заступник міського голови оприлюднив результати двох соціологічних досліджень щодо кількості населення в Херсоні та тенденцій:
«Перша група (нідерландська) зробила висновок у грудні 2022-го, що кількість населення Херсона (після припинення бойових дій на території громади) буде становити 60-65%. Якщо взяти від орієнтовних 320 тис. на початок широкомасштабного вторгнення, виходить близько 200 тис.
Друга група (японська) повідомила, що станом на листопад 2023-го (майже через рік), після закінчення бойових дій ми зможемо розраховувати на теж близько 200 тис. людей.
Ось що тут, на мій погляд, важливо:
1. Незважаючи на те, що за цей рік сталося багато чого негативного (наприклад, підрив орками Каховської дамби, руйнування житлових будинків та підприємств) і що херсонці за цей час ще більше асимілювалися по всьому світу, вони все ж таки планують повертатися додому.
2. Коли вони повернуться, МИ маємо показати їм план дій, коли та яким чином будуть створені базові умови: де жити, де працювати, де навчатися та лікуватися. Покажемо, повірять – залишаться; ні – поїдуть; повірять, але не побачать підтвердження – пізніше, але все одно поїдуть.
3. Тож мені здається, треба думати не над тим, як людей «покликати» додому, а як їх тут утримати. І цей план ми повинні мати до їхнього повернення, тобто ДО закінчення бойових дій. Саме тому не можу погодитись із закидами «не на часі ваші оті планування/мріі/фантазіі/стратегії/проєкти», «спочатку треба війну закінчити», – вважає пан Бєлобров.
ЩО ПРОПОНУЄ АРХІТЕКТОР
Херсонський архітектор Михайло Вустянський теж відреагував на новину про розробку генерального плану міста.
«Японці – це добре. Але… Якість містобудівної документації у великій мірі залежить не так від розробників, як від повноти та якості підготовки вихідних даних для її розробки. І з цим у нас були проблеми ще до війни. Не думаю, що ситуація покращилася…
Генплан (версії 2021-22 рр.) розроблявся без бачення вектору розвитку міста. Важливий документ – стратегічний план розвитку міста, основа концепції генерального плану, з’явився не на початку, а вже після розробки генплану. Через це – невідповідність цієї стратегії проектним рішенням, прийнятим в генплані… Далі можна дуже багато описувати недоліки “того, що маємо”.
Надіюсь, що ті, хто сьогодні приймає рішення, знайдуть правильний напрямок, в якому повинен розвиватися Херсон. Прошу не забувати, що, крім японців та (цитата) “…максимально залучених до процесу розробки всіх стейкхолдерів: бізнес, громадські організації, місцевих експертів та всіх, кому не все одно, яким буде місто…”, є ще місцеві архітектори, яким теж не все одно, яким стане Херсон», – вважає Михайло Вустянський.
ЯК РЕАГУЮТЬ ХЕРСОНЦІ
Жителі Херсона в соцмережах активно відреагували на новину про те, що японці допоможуть нам з розробкою генплану. Далі – декілька коментарів.
«Я не можу відчути цифру “200 тис. мешканців Херсона”. До речі, соціологія не може дати прогноз кількості жителів, бо вона не про це.
Генплан, зараз не може бути створений, тільки сценарні варіанти. Усе залежить не тільки, коли припиняться бойові дії, але й на яких рубежах будуть стояти війська. Якщо ворог залишиться в Олешках і Гопрах, одразу прийдеться забути про порт, елеватор, судозаводи, набережні тощо. Промисловість та бізнес будуть здебільшого орієнтовані на оборонні функції, а населення буде отримувати свої доходи з бюджету (військові, пенсіонери, державні службовці тощо). 50 тисяч – це по максимуму + військовий гарнізон.
Якщо війська відійдуть на межу до лютого 2022 року, Херсон дійсно може мати 200 тис. населення, але все одно – це місто буде містом глухим кутом без переконливих інвестиційних перспектив. Інша справа – переконлива Перемога, тоді можна включати самі захмарні мрії.
Тому ніяких генпланів, тільки сценарії. До речі, коли я був депутатом Херсонської ради ми планували, що зараз в Херсоні повинно було жити близько мільйона херсонців, і на лівому березі теж. Де ці плани?» – розмірковує Юрій Миколайович.
***
«Багатьох херсонців із прибережних районів (і мене теж) цікавить доля наших будинків. Є чутки, що більшість житла піде під бульдозер в ім’я якогось грандіозного плану. То хотілося б більше інформації про бачення розвитку затоплених і розбитих районів міста. Чи є нам куди повертатися? Чи буде, як із ринком «Кристал»: казали одне, зробили інше.
Вибачте за таке формулювання, але нам важливо знати: ми будемо відселені чи таки ремонтувати житло. Я, приміром, розуміючи, що після війни може сильно змінитися ландшафт міста, поки і в хаті нічого не роблю, хоч руки сверблять. Але мої сусіди в річпорту, навіть ті, кого віднесли до 3 категорії, ремонтують і живуть.
Тому важливо вже зараз доносити до людей, що такий-то мікрорайон буде перепланований, запустити процес обговорень бодай для того, щоб потім вашу команду не звинуватили в тому, що люди втратили останнє, що вціліло після раші й у що вклали кошти компенсації», – вважає пані Олена.
На своє питання вона отримала відповідь від Віталія Бєлоброва:
«Питання відкрите, і його вирішення ще попереду. Але однозначно воно має обговорюватися і прийматися будь-які рішення спільно з власниками житла».
***
«Добрі новини! Сподіваюся, що збережуться наші плавні від «рекреаційної забудови» і врешті окресляться паркові зони, будуть створені можливості для розвитку міста. Генеральний план дуже потрібен!» – каже пані Анжела.
***
«Прогнози – це все дурниці. Війна. Моделювати потрібно. А будувати стратегічні плани і витрачати на це ресурс (нехай і тільки кадровий та незначний фінансовий), на мою особисту думку, зараз зайве», – вважає Артем.
Поки дискусія триває. Очікуємо на подробиці.
На головній світлині: фрагмент генерального плану Херсона зразка 2003 року. Фото: Херсонська міськрада
Публікацію здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
Джерело – Гривна
