Новий виток ця тема отримала після звільнення Херсона 11 листопада 2022 року та з початком обстрілів міста з лівого берега.
Як і де людям ховатися від вибухів та чи навели лад у Херсоні з укриттями, на які передбачено 43 мільйони гривень бюджетних коштів, спробуємо розібратися.

9 січня в Херсоні встановили перше бетонне укриття на проспекті Ушакова. Його передали благодійники, які загалом встановили в місті вже 6 укриттів. Обрали саме це місце, бо 24 грудня минулого року внаслідок обстрілів росіянами тут загинули 11 херсонців, ще 64 постраждали.

Взагалі бетонних укриттів має бути 66, у міському бюджеті на це закладені кошти.

«Відділ з питань цивільного захисту населення Херсонської міської ради на виконання рішення Ради оборони області та в рамках реалізації міської цільової Програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій на 2021-2025 роки, затвердженої рішенням міської ради від 26.01.2021 № 58 (зі змінами та доповненнями), веде роботу щодо укладення договору з виконавцем на поставку цих укриттів, – розповів «Гривні» начальник відділу з питань цивільного захисту населення ХМВА Сергій Тарасенко.

Він каже, що, оцінивши всі пропозиції та технічну документацію, затверджені ДСНС звіти, серед трьох виконавців обрали одного – ТОВ «Завод залізобетонних виробів “Дорожні та енергетичні конструкції”» (скорочене найменування «Бетон Енерго»).

Для оцінки якості та специфіки самої бетонної захисної споруди виконавець доправив таке укриття в Херсон. Воно встановлене на міській автостанції в центрі міста. Усі жителі можуть порівняти його з іншими шістьма, які подаровані Херсону благодійниками. Вони вже працюють біля «Сільпо» на проспекті Ушакова, на вулиці Університетській (на зупинці поблизу Дніпровського ринку), на залізничному вокзалі тощо.

Щодо вартості зовнішніх бетонних укриттів, пояснив Сергій Тарасенко, то вона залежить від кількості осіб, які можуть одночасно перебувати в цих захисних спорудах. Тому вона коливається від 509 тис. грн (з можливістю розміщення 17 осіб) до 701 тис. грн (з можливістю розміщення 26 осіб). Але це ціни без урахування ПДВ, доставки та монтажу.

Для початку розберемося в термінології.

У місті всі захисні споруди поділяються на:
– сховища: передбачають перебування великої кількості осіб понад 24 години;
– укриття: найпростіші захистки, розташовані, як правило, у підвалах/паркінгах багатоквартирних будинків. Вони не можуть використовуватися як бомбосховища, але від наслідків мінометних та артилерійських обстрілів вони здатні убезпечити.

Обстеження всіх захисних споруд проводить спеціально створена комісія з представниками ДСНС, за результатами складається акт обстеження з висновком про придатність до використання. Ті споруди, які не відповідають вимогам простого укриття, не використовуватимуться як укриття. Ті, які придатні й можуть бути використані як укриття, однак потребують ремонту – можуть використовуватися після проведення такого ремонту.

На сьогодні, як проінформував Сергій Тарасенко, з-поміж 262 укриттів – 197 придатні та прийняті за актами, погодженими з ДСНС. Решта потребують поточного ремонту та укомплектування необхідним майном.

Сховищ – 25, усі вони потребують проведення ремонту. Для 17 з них уже розроблена проектно-кошторисна документація, решта 8 перебувають у розробці.

Сергій Тарасенко додав, що для оперативного приведення у відповідність сховищ було прийняте рішення про передачу частини сховищ Херсонській обласній комунальній аварійно-рятувальній службі (ХОКАРС). Підприємство є одержувачем коштів з міської програми та буде проводити ремонтні роботи в 13 сховищах. У решті сховищ ремонт буде проводитися на замовлення ХМВА.

Відповідно до міської цільової програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій на 2021-2025 роки, сума коштів, що передбачена на приведення у відповідність захисних споруд до норм та стандартів, облаштування та ремонту, складає 43 млн грн.

На багатьох будинках у Херсоні (входи в підвали та напівпідвали) з’явилися таблички з написом «Укриття». Якщо є вказівник, то мабуть, місце вже пристосоване для перебування людей.

Ми поцікавились питанням, чим міська влада повинна забезпечити укриття, щоб вони відповідали своєму призначенню.

Отже, перелік необхідного обладнання в укриттях:
– місця для сидіння (лавки, крісла, ліжка);
– спальники, матраци, подушки, ковдри;
– ємності з водою, контейнери для зберігання продуктів харчування;
– виносні баки для нечистот;
– резервне штучне освітлення;
– вогнегасники, аптечки, засоби зв’язку, шанцевий інструмент;
– генератор.

У міській адміністрації нам пояснили, що дійсно, якщо на дверях приміщення є вказівник із написом «Укриття» (зараз їх 115), то це означає, що воно готове до використання та забезпечене всім необхідним. Однак зауважили, що трапляються випадки, коли з обов’язкового обладнання є не все, але запевнили, що потрібне довозиться. А затримки пов’язані з великою кількістю укриттів та запитів. Однак, незважаючи на ці особливості, фактично укриття з табличками можуть використовуватися за необхідності.

Тож якщо бачите приміщення з табличкою «Укриття» – можете за потреби сховатися від обстрілу. Але й тут є нюанс. За кожним укриттям, яке визнане придатним до використання, закріплений відповідальний. Зазвичай, це голова ОСББ чи активний мешканець будинку. Тож і ключі від приміщення – у такого відповідального. Про що, до речі, має бути зазначено на табличці-вказівнику.

Пов’язано це знову ж таки з міркуваннями безпеки: люди бояться, що облаштоване укриття пограбують. Тому переважно використовують їх саме мешканці будинку, які вирішили, наприклад, перечекати вночі обстріли й спустилися у свій підвал.

Якщо знаєте про проблему, пов’язану з облаштуванням укриттів, повідомляйте в коментарях на нашій сторінці у Фейсбук, на електронну пошту редакції
[email protected].

Будемо спілкуватися з міською владою далі. Бо безпека – понад усе, особливо коли справи робляться за бюджетні кошти.

Фото Олександра Корнякова