За останній місяць у переважній більшості українських міст влада провела ревізії споруд цивільного захисту. Минулого тижня проінспектували й частину укриттів Херсона
Розташовані вони на територіях навчальних закладів, підприємств, лікарень і в мікрорайонах міста. Як розповіли в прес-службі міськради, загалом на території херсонської громади знаходяться 139 подібних споруд, із яких 138 – це сховища та 1 протирадіаційне укриття в селі Садове. Та лише 17 таких «прихистків» (із 139-ти) є комунальною власністю. Більшість споруд цивільного захисту (до яких належать і цокольні та підвальні приміщення) знаходяться на територіях суб’єктів господарювання в житлових будинках.
До того ж, за словами головного спеціаліста відділу з питань цивільного захисту Херсонської міськради Олега Головатого, багато сховищ перебувають у незадовільному стані, бо не мають балансоутримувача, тобто вони занедбані, бо безхазяйні. Чимало й таких споруд, де власники є, але вони не займаються утриманням укриттів. Одне з таких у Херсоні, яке не можна використовувати за призначенням через неналежний стан, знаходиться в будівлі видавництва «Наддніпрянська правда». Тамтешнє сховище вже багато років затоплене ґрунтовими водами.
«За стан бомбосховищ і найпростіших укриттів відповідальність несуть власники цих приміщень. Тому закликаємо громадян вимагати від голів ОСББ або обслуговуючих компаній проводити роботу з облаштування таких укриттів у підвалах або цокольних поверхах», – зауважив Олег Головатий.
ОБЛАШТУВАННЯ ПІДВАЛУ – ЗА РАХУНОК МЕШКАНЦІВ
У міськраді навели приклади й добре облаштованих сховищ. Так, у ОСББ «Надія» (знаходиться в Житлоселищі) в підвалі багатоповерхівки наводити лад почали заздалегідь. Про це розповіла секретар ОСББ «Надія» Тетяна Вахненко: «Нещодавно ми почали облаштовувати підвал. Він великий, повністю захаращений. Ми вивезли купу сміття. Аби мати на це кошти, заклали додаткову гривню в квартплату, мешканці були не проти. Зараз у підвалі є світло, там тепло, продовжуємо його облаштовувати, аби в разі надзвичайної ситуації там могли сховатися жителі будинку».
Сховище в міській лікарні імені Карабелеша, якщо буде потреба, може вмістити 250–300 осіб. У приміщенні серед іншого є системи постачання повітря та енергозабезпечення, водопровід, 300-літрові баки із запасом води та дизельна установка.
Що ж стосується міських шкіл і садочків, то робота з облаштування тамтешніх підвалів триває. Але не в усіх навчальних закладах є підвали. Там керівництво має визначитися, куди в разі небезпеки можна буде сховатися дітям і працівникам, повідомляє прес-служба мерії. Зазвичай це найпростіші укриття в багатоповерхових будинках, які розташовані поряд із навчальним закладом.
УКРИТТЯ ЧИ БРАТСЬКА МОГИЛА?..
За словами Олега Головатого, треба акцентувати увагу на облаштування саме найпростіших укриттів, тобто підвалів. Та чи всі вони здатні надійно захистити під час надзвичайної ситуації?
На думку спеціалістів, укриттям може слугувати підвал будьякого будинку не вище трьох поверхів. Так, 94-річний мешканець Чернігова Герард Кузнєцов поділився спогадами з «Радіо Свобода» про те, як у 1941 році німецькі війська вперше бомбили місто. Тоді люди часто ховалися в підвалах багатоповерхівок – там були офіційні бомбосховища. Та підвали багатоповерхівок, якщо в будівлю потрапляла бомба, за секунди перетворювалися на братські могили, люди гинули сотнями саме в таких укриттях, розказав журналістам Герард Кузнєцов про наслідки одного з найбільших бомбардувань за роки війни.
Та навіть якщо встигнути дістатись до підвалу багатоповерхівки, це не означає стовідсоткове потрапляння в середину. Багато з цих приміщень зачинені, а ключі є лише в одного-двох жителів будинків. Також у багатьох підвалах (на цокольних поверхах) облаштовані магазини, бари, салони краси чи стриптиз-клуби, як, наприклад, виявили в Києві.
«Ключ у квартирі №…» – мешканцям цього будинку на вул. Чорноморська (якщо що, не дай Боже) доведеться пройти квест, аби потрапити в підвал.
Джерело – Гривна