Херсонка Валентина годує собак у своєму районі Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”Тисячі безпритульних тварин на Херсонщині стали заручниками війни. Це й покинуті домашні тварини, яких господарі залишили під час евакуації, і ті, що народилися на вулиці. Попри діяльність волонтерів і комунальні програми для тварин у Херсоні, кількість собак стрімко зростає. Журналісти «Вгору» спробували розібратися, чому стерилізація не зупиняє збільшення зграй, які загрози безпритульні тварини несуть для херсонців, та як місто намагається розв'язати цю проблему.
Ми знаємо кожне місце, де люди годують тварин
Сьогодні основний тягар опіки над тваринами ліг на плечі зооволонтерів Херсона та небайдужих містян.Херсонка Валентина майже всю свою пенсію витрачає на крупи, щоб варити собакам каші, купує м’ясні обрізки та різні «смаколики» для покинутих собачок та цуценят. Допомагають їй і волонтери. Привозять корми й м’ясо, щоб собаки могли пережити зиму, адже в холоди тваринам потрібно набагато більше енергії.
«Під нашою опікою – херсонці, які доглядають за покинутими тваринами, народженими під час війни. Зазвичай це пенсіонери, ми не маємо права залишати їх наодинці з цією проблемою», – розповідає засновниця фонду «Світло Херсона» Тетяна Ахтеменко.
Валентина і бездомні цуценята
Кадр з відео Олександра Андрющенка/”Вгору”
Тетяна зазначає, що вони періодично залучають організації для стерилізації тварин у Херсоні, але повністю покрити потребу не вдається.
«Ми знаємо кожне місце, де небайдужі люди годують тварин. Але все одно так не повинно бути. Має бути якийсь порядок, треба відкривати притулки для тварин, в яких будуть стерилізувати, лікувати, чипувати й, звичайно, потім прилаштовувати», – розмірковує Тетяна.
Прикладом такої системної роботи є притулок Марії Гончаренко в Чорнобаївці. Вона самотужки облаштувала місце, де з допомогою ветеринарного лікаря Олександра Шевченка виходжує навіть покалічених тварин, яких привозять військові з лінії фронту. Її будні – це ледь не цілодобове годування, прибирання, лікування десятків підопічних.
Зооволонтерка Марія Гончаренко
Фото з її особистого архіва
Марія активно залучає різні організації до стерилізації тварин. Вона розповідає:
«Ми працюємо з програмою Happy Paw, використовуємо професійних ловців диких собак. Але головна проблема – це цуценята. Притулки бояться їх брати через ризик вірусів, а на вулиці вони приречені».
Марія намагається прилаштовувати своїх “вихованців”, шукає їм господарів. Так, 17 січня у Миколаєві пройшла виставка тварин із херсонського притулку для їх прилаштування у родини. Допомога приходить звідусіль: фонд «Друзі поруч» організовує заходи в Миколаєві, подруга з Одеси допомагає Марії з прилаштуванням тварин у родини за кордон, а знайомі кінологи з Харкова допомагають з адаптацією агресивних або породистих псів (вівчарок, алабаїв, хаскі), яких господарі просто залишили на ланцюгах під час евакуації.
Цуцики з притулку Марії Гончаренко в Чорнобаївці
Фото Олександра андрющенка/”Вгору”
Що робить МКП «Гарантія» для зменшення кількості здичавілих тварин на вулицях
Попри зусилля волонтерів і небайдужих херсонців, на вулицях Херсона собаки, мігруючи й збиваючись у зграї, від голоду та стресу стають джерелом небезпеки для перехожих.«Я йшла з перукарні від ринку Північний до стадіону. Там була зграя собак. Одна, просто пробігаючи мимо, схопила мене за ногу», – розповідає “Вгору” херсонка Анастасія. Жінці довелося зробити п'ять щеплень від сказу.
Анастасія зазначає, що вона сповістила про напад у Херсонську Міську Військову Адміністрацію, і з нею зв’язалися співробітники «Гарантії», які займаються виловом собак для подальшої стерилізації та щеплення. Вони припустили, що агресивна поведінка тварин спричинена наявністю суки, яка годує цуценят, і запропонували поїздити зі співробітниками підприємства, щоб вистежити собаку, яка її вкусила. Але
Анастасія не була певна, що упізнає «кривдницю», і відмовилася. Вона зазначає, що знає й про інші випадки нападів, проте люди не зверталися до лікарів.
Собаки на вулицях Херсона
Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”
Коли мова заходить про ситуацію з безпритульними тваринами, виконувач обов’язків директора комунального підприємства «Гарантія» Георгій Линецький визнає: собак у місті дуже багато, але точного підрахунку ніхто не вів, бо це поза компетенціями підприємства.
«У нас тимчасове утримання тварин. Немає такого притулку, де можна було собак тримати на постійній основі. Ну їх тисячі по місту бігають. Створити такий притулок, тим більше у воєнний час, це просто нереально», – пояснює Георгій.
Так звані “місцеві” собаки притулку “Гарантії”
Фото Ганни Щидловської/”Вгору”
Притулок для собак в Херсоні від «Гарантії» донедавна був розташований в одному з найбільш обстрілюваних районів міста – мікрорайоні Східному. Зі слів Линецького, працівники отримували поранення і контузії, машини не раз виходили з ладу після прильотів. Був період, коли через знищення машини вилов взагалі не проводили. А у вересні 2025 року собак перевезли буквально на «голе» місце. Спочатку з самими лише будками, а потім почали облаштовувати вольєри.
Вольєрів поки вистачає не всім
Фото Щидловської Ганни/”Вгору”
Будівництво вольєрів триває: 16 вже готові, ще 42 облаштовують. Зі слів Георгія Линецького, завдяки місцевому фінансуванню кормами підприємство забезпечене: є сухий корм, варять і кашу з м’ясом. Допомагають і небайдужі херсонці, які через голів ОСББ передають крупи для собак. А нещодавно фермери з господарства «ВОСТОК» передали притулку солому для подстилки, доставлення якої забезпечив фонд «Сильні, бо вільні».
У січні 2026 року в притулку вдалося під'єднати світло та гарячу воду. Георгій каже: цього чекали аж три місяці, і працівники доглядали за безхатніми тваринами, готували їжу та мили посуд у холодній воді, не маючи змоги навіть зігрітися.
В одному з вольєрів притулку “Гарантія”
Фото Ганни Щидловської/”Вгору”
Георгій Линецький запевняє: щомісяця вони стерилізують, вакцинують та кліпсують близько 25–30 собак. Проте цього замало. «Ми обмежені в кількості теплих приміщень для післяопераційної перетримки. Приймаємо 10-15 собак на тиждень, але вони з різних локацій і часто гризуться між собою», – пояснює Георгій. За його словами, на території притулку навіть колишній офіс з чотирьох кімнат наразі заповнений тваринами – там розмістили близько 20 собак. Співпрацює «Гарантія» і з волонтерами, які погоджуються брати прооперованих тварин на перетримку до себе додому.
Щодо співпраці з притулками в інших містах, Линецький констатує: «Ніхто не хоче з нами працювати. Миколаїв, Одеса, Кропивницький – їхні притулки теж переповнені».
В одній з чотирьох кімнат приміщення, яке було “офісом”
Фото Ганни Щидловської/”Вгору”
Системна проблема на плечах небайдужих
Наразі популяція безхатніх собак у Херсоні збільшується, бо зусилля комунальників та волонтерів не перекривають темпи розмноження тварин. Адже стерилізація кількох десятків собак на місяць при їхній імовірно багатотисячній чисельності не здатна зупинити приріст, особливо коли лави «безхатьків» постійно поповнюються тваринами з прифронтових зон.Проблема залишається системною: відсутність повноцінного стаціонарного притулку, а особливо, достатньої кількості теплих приміщень для післяопераційного періоду тварин, а також ускладнена обстрілами робота ловців, роблять усі зусилля недостатніми. Але кожна людина за бажанням може допомогти тим, хто сьогодні опікується покинутими тваринами й дбає про стерилізацію та щеплення.
Серед виловлених на вулиці тварин чимало собак крупних порід
Фото Ганни Щидловської/”Вгору”
Притулкам, окрім фінансової підтримки на опалення та ветеринарні послуги, завжди потрібні корми, господарський інвентар та засоби гігієни: пелюшки, дезінфектори й рукавички. Також актуальною є потреба у теплих пледах для підстилок. Окрім ресурсів, херсонські зооволонтери просять містян допомагати з перетримкою або прилаштуванням тварин у нові родини.
«Вгору» продовжуватиме стежити за ситуацією та з’ясує у місцевої влади, як саме місто планує розв'язувати проблему безпритульних тварин надалі.
Вгору