Іван — вожатий службових собак роти розмінування 808 Дністровської окремої бригади підтримки. Після поранення у 2022 році отримав інвалідність і був списаний з лав Збройних Сил України. Але покинути військо не зміг, тому пройшов навчання на кінолога. Зараз він займається розмінуванням Херсонщини.У роботі Івану допомагає бельгійська вівчарка Вікі. Разом вони служать два роки. Крім того, собака відволікає військового від поганих думок та спогадів.
"Вона не дає мені думати про дурниці. З нею треба займатися, гуляти, працювати. Я не тримаю собаку у вольєрі. Коли заходжу до хати та лягаю спати, то вона біля мене на підлозі спить", — говорить Іван.
Вожатий службових собак роти розмінування 808 Дністровської ОБрП Іван та собака Вікі. Суспільне Херсон/Олександр КорняковУлюблена іграшка Вікі — м’ячик, а їжа — морозиво. Собака допомагає військовому очищувати деокуповану територію від вибухонебезпечних предметів. Знаходить протипіхотні та протитанкові міни, приховані під землею.
"Ми її запускаємо, коли, наприклад, замінована дорога. Коли потрібно прохід зробити для того, щоб хтось проїхав або група пройшла. В основному ми знаходимо "гради", "урагани" та "міни-підлянки" — це ті, що з датчиками руху", — пояснив Іван.
Снаряд на полі. Суспільне Херсон/Олександр КорняковЧоловік брав участь в антитерористичній операції на сході України. На початку повномасштабного вторгнення добровольцем приєднався до лав 25-ї повітрянодесантної Січеславської бригади, де служив в інженерно-саперній роті.
"Я не обирав бути сапером. Нас у 25 бригаду привезли та визначили. Вже на Авдіївському напрямку, коли нас почали навчати командири, то мені це сподобалось", — говорить боєць.
Спеціалізація Вікі — пошук вибухонебезпечних предметів. Суспільне Херсон/Олександр КорняковНа Харківському напрямку Іван отримав поранення. Згодом йому призначили групу інвалідності й списали з бригади.
"Ми штурмували одне село й нас зарано помітили та накрили мінометами. Вийшло так, що хлопці встигли заховатися, а я під деревом лишився. Влучання було якраз у це дерево, прямо над моєю головою", — згадує чоловік.
Після лікування та реабілітації у 2023 році Іван повернувся на службу. Після навчання на кінолога він приєднався до 808 Дністровської окремої бригади підтримки.
"У першу чергу, собака — це та сама дитина. З нею треба так само спілкуватися. Вона любить, коли з нею граються. Якщо у кінолога немає почуття гумору, немає дитинства у душі, то собака його не прийме", — сказав чоловік.
Собака за роботою. Суспільне Херсон/Олександр КорняковЗа його словами, Вікі хитра, але дуже добра. Їй подобається привертати до себе увагу. До тих, хто з нею грається, залюбки лащиться.
"У роботі вона шукає як пилосос — по самій землі йде. При цьому повинна пів години працювати, пів години відпочивати. Усі собаки волелюбні, особливо ці малінуа. Їм потрібен цілодобовий контакт. Навіть уночі вона може підійти та розбудити, щоб пішли на вулицю", — говорить військовий.
За словами Івана, Вікі підтримує його морально. Суспільне Херсон/Олександр КорняковЗагалом у лавах Збройних сил Іван вже сім років. Його головне бажання – закінчення війни.
"Страшно усюди. Головне, про це не думати, але й забувати не треба. Бо якщо відчуття страху загубити, то жити лишиться недовго. Вікі дуже добре мене витягує, допомагає не з'їхати з розуму. Вона для мене як член сім'ї. Завжди біля мене", — сказав Іван.
Суспільне Херсон