Як документують ці злочини в умовах війни та чи вдається стягнути компенсацію, журналістам “IPC-Південь” розповів Віталій Нікітін, заступник керівника Херсонської обласної прокуратури.
– Пане Віталію, які екологічні злочини найчастіше фіксуються на Херсонщині?
– Якщо говорити про 2025 рік, то найбільше проваджень стосуються воєнних злочинів проти довкілля – у цій категорії вже 32 провадження. І, звісно, ми продовжуємо виявляти незаконний вилов риби – таких дев’ять проваджень. Також зареєстровано чотири провадження через незаконну вирубку лісу, одне – за фактом видобування піску на території Бериславського району.
Наприклад, зараз на розгляді суду перебуває обвинувальний акт стосовно так званого «директора» біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна. Його обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України).Обвинувачений, діючи у змові з представниками російських природних заповідників, незаконно передав рідкісних і зникаючих тварин, які перебували під охороною держави. Серед переданих – по дві особини зебри Чапмана, бізона американського, оленя Давида, коня Пржевальського (виду, занесеного до Червоної книги України). Також він організував вивезення трьох особин сірої української породи великої рогатої худоби та десяти особин зебри Чапмана до парку левів «Тайган» у тимчасово окупованому Криму. Загальна сума завданих збитків сягає 85,2 млн грн. Незаконна передача тварин є воєнним злочином розграбування та порушенням ст. 33 IV Женевської конвенції про захист цивільного населення, а також ст. 28 і 56 IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі.
Зебри у Біосферному заповіднику “Асканія-Нова”. Фото: відкриті джерела. 2020 рік.
– Чи можна оцінити масштаби збитків, завданих довкіллю регіону з початку повномасштабної агресії?– Орієнтовні підрахунки, які надає Департамент захисту довкілля та природних ресурсів Херсонської ОВА та Державна екологічна інспекція Південного округу, свідчать про мільярдні втрати. Йдеться про десятки мільярдів гривень, і ця цифра є динамічною та постійно уточнюється. Вона показує, наскільки руйнівною є агресія РФ для природи Херсонщини.
– Наскільки складно документувати такі злочини?
– Основна проблема – це обмежений доступ до окупованих територій і безпекові ризики у прифронтових районах: постійні обстріли, мінування. Але навіть у цих умовах здійснюється взаємодія з науковими установами шляхом отримання від них інформації, необхідної для слідства, у тому числі щодо завданих природно-заповідним територіям установ збитків. Такими установами насамперед є адміністрація національних природних парків «Камʼянська Січ», «Нижньодніпровський», «Джарилгацький», Біосферного заповідника «Асканія-Нова».
Російські протитанкові міни, що були знешкоджені на території Національного природного парку “Кам’янська Січ”. 2024 рік.
– Чи вдається стягнути збитки з винних осіб?
– Так, ми не обмежуємося лише кримінальним переслідуванням — важливо, щоб держава реально отримувала компенсацію за завдану шкоду. Скажімо, у кримінальних справах прокурорами вже подано позови на понад 1,1 мільйона гривень. Частину коштів – майже 200 тисяч гривень – обвинувачені відшкодували ще на етапі досудового розслідування. Крім того, накладається арешт на їх майно, щоб забезпечити реальне відшкодування шкоди.
– Яке головне завдання прокуратури у цій сфері?
– Наше завдання – довести до суду кожен випадок та отримати справедливе покарання для винних. Бо злочини проти довкілля – це не лише про дерева чи рибу. Це про життя людей і спадок, який ми залишимо наступним поколінням. Тому ми оперативно реагуємо у межах закону на порушення у сфері охорони довкілля.
