«Більше 250 священнослужителів по всій зоні СВО виконують свій пастирський обов’язок, – розповів окупаційному телеканалу «Таврия» «керівник військового відділу Кримської митрополії і Херсонського напрямку», протоієрей окупаційної РПЦ Дмитро Кротков. – Ну, і священик все-таки повинен бути зі своїм народом, зі своїми братами, з воїнами». Якщо «бог є любов», то звідки тоді у церкви може бути «військовий відділ»? Працює Кротков не лише з «цілими», а і з пораненими окупантами? «У госпіталях сповідуємо, причащаємо, служимо служби, – розповів він пропагандистам. – Ходимо реанімаційними, операційними. Це особлива справа, хлопці дуже раді».
Останнього разу на окуповану Херсонщину священик взяв з собою ікони, які, розповів, йому передали з Волновахи, «тоді ще, на Вугледарі йшли дуже сильні бої». З тих пір їх вже встигли поцілувати окупанти на Кінбурнській косі, у Голій Пристані, Каховці, Олешках. «Вони проїхали всю наші південну частину фронту», – сказав Кротков. Але якби він возив з собою лише ікони! Зрадник з Сімферополя, як вже не раз писав NewDay ua, привозить окупантам на Херсонщину позашляховики (переважно, УАЗи), дрони, запчастини до них. І все це куплено на гроші парафіян – саме тих, кого він у якості настоятеля храму ікони Божої Матері «Державна» у Сімферополі саме і повинен вчити тому, що «бог є любов». Днями окупанти таки оцінили його старання. «Протоієрею Дмитру Кроткову, керівнику військового відділу і Спеціального гуманітарного центру Кримської митрополії вручена медаль «Учаснику гуманітарної допомоги» від командира полку однієї з дивізій на Херсонському напрямку», – повідомив він сам про себе у Телеграм. «Отець Дмитро працює у регіоні з 2022 року, на його рахунку сотні поїздок з гуманітарною допомогою, – прокоментувала новину окупаційна «Комсомольская правда». – На днях волонтери під його керівництвом перегнали з Криму на Дніпро черговий автомобіль і передали в одну з частин вісім комп’ютерних моніторів». До цього варто додати кілька рядків з біографії зрадника. Народився Дмитро Кротков 6 січня 1979 року у Сімферополі, у сім’ї робітників, однак руками працювати не хотів, тому з 1991 року вже був іподияконом і дзвонарем у церкві. Намагаючись бути на виду, до окупації півострова Росією, допомагав ЗСУ, за що був неодноразово нагороджений. Зокрема, у 2009 році священик отримав медаль Міністра оборони України «За сприяння Збройним Силам України». А вже у 2014 році перевертень виступив з заявою про визнання результатів «референдуму» в окупованому Криму. Борис ВИНОГРАДОВ, Новий день
