
Про присвоєння звання Сергію Зелінському повідомила його сестра Альона: «Сергій Зелінський, твоє світло важко було не помічати за життя, твої вчинки та життєвий шлях надихають і після того, як ти пішов. Де б ти не був і з ким би не спілкувався, по тобі лишилися лише світлі спомини...», — написала вона на своїй сторінці та подякувала мешканцям Хмельницього і Хмельниччини в цілому за повагу і шану до її брата та Воїнів в цілому:
«За той нетривалий час, що ти перебував на Хмельниччині, ти також встиг залишити глибокий слід та світлі і теплі спогади.
Дякую Хмельницькій міській раді, Олександру Симчишину, за підтримку та шанобливе ставлення до загиблих захисників та захисниць.
Саме у вас на Хмельниччині ми відчули з якою повагою та шаною ставляться до загиблих та членів їх родин, коли заходи роблять не для галочки, коли рідним для вшанування рідної людини не треба докладати надзусиль і щось доводити та вимагати».
Згадала Альона і жахливу ситуацію, коли на рідній Херсонщині в Білозерській громаді вулицю на честь Сергія так і не перейменували — попри солідарність громади у підтримці саме цієї назви та попри те, як багато Сергій свого часу робив у громаді: від екоініціатив до фестивалю юшки:
«Не можу не згадати, що на рідній Херсонщині, твоїх досягнень, Зелінський Сергій, не вистачило навіть для рядка в опитуванні на перейменування вулиць в Херсоні. В рідній Білозерській громаді, не зважаючи на те, що абсолютна більшість людей проголосували за перейменування вулиці на твою честь, місцеві роздавачі гуманітарки та окучувачі бюджету, вирішили, що ти того не вартий».
kavun.city