У Херсоні волонтери займаються евакуацією людей та тварин до більш безпечних місць, привозять продуктові набори та ліки, відновлюють будинки. Все це вони роблять під обстрілами й у "червоних зонах" міста. Неодноразово волонтери потрапляли під російські атаки з безпілотників.
Щодня російська армія обстрілює передмістя Херсона Антонівку з різного виду озброєння. З 2022 року в селищі немає світла, води та газу.
Та попри все, є будинки, в яких живуть люди, розказує волонтерка Тетяна Ахтеменко. Вона їздить до Антонівки кілька разів на місяць, привозить їжу, одяг, свічки, пальне для генераторів, корм для тварин.
"Допомагаємо саме антонівцям, тому що я там живу, і, зазвичай, допомогти всім не можемо, тому що не прямує допомога там фурами. Але все одно намагаємося допомогти саме нашому селищу, тому що воно найбільше потерпає й від обстрілів", — говорить волонтерка.
З кожним днем їздити до Антонівки стає все небезпечніше, розказує волонтерка. 15 лютого 2025 року авто Тетяни атакував дрон-камікадзе.Того дня жінка їхала до селища із їжею та планувала евакуювати трьох людей.
"Як ми залишилися живі та не ушкоджені, я не знаю. Тому що машина розбита дуже сильно і при таких пошкодженнях всі дивуються, що ми залишилися без жодної подряпини. Нам допомогла поліція, евакуювала та забрала нас. Це була в нас ще потім запланована евакуація, ми мали вивезти родину одну, яка, на жаль, втратила свій будинок. І мали вони до нас звернення, щоб ми їх евакуювали", — каже жінка.
Після дронової атаки Тетяна не припинила волонтерити.
"Наразі дуже багато людей, які потребують нашої допомоги й за цей час дуже багато ми напрацювали. Ми не можемо просто припинити цю діяльність", — розповіла Тетяна Ахтеменко.
Лишився без автомобіля через атаку російського дрона і волонтер Андрій Пєтухов. Уранці 4 квітня 2025 року вивозив двох людей і трьох собак з селища Кіндійка. Машина повністю згоріла. Евакуйовані не травмувалися, а сам волонтер отримав мінно-вибухову травму та контузію.Настоятель ставропігійної парафії Православної Церкви України, голова ГО "Елеос Херсон" Валентин Гороховський отримав гуманітарну допомогу від британської організації. Говорить, взяли все, чого потребують люди.
"Це тим людям, які були поранені й одужують, мають травмовані внаслідок атак дронів кінцівки. Це такі ходунки, милиці, візочки. Також є медицина, яку передадуть саме військовим медикам, які разом з нашими воїнами на стабілізаційних пунктах дбають, щоб, якщо воїн поранений, привезти його до стану стабілізації та можна було далі евакуювати до госпіталю", — каже Валентин Гороховський
Протоієрей Валентин Гороховський почав займатись волонтерством одразу після звільнення Херсона, у листопаді 2022 року. Він допомагає і парафіянам, і військовим.
"У нас не стихійне лихо. Важливо, щоб це розумів світ, в нас війна. І тому маємо підтримувати цивільних, але ми розуміємо, що ми за плечима нашого війська. І в першу чергу повинна бути підтримка нашим військовим", — говорить він.
Нині волонтерство в Херсоні – це ризик для життя, зізнається отець Валентин. Розказує, російські дрони неодноразово атакували його машину."Найкраща ілюстрація — то є наш бус, він постійно також під дронами. І я Богу тільки дякую за те, що можу показувати на машині, а не на собі. Війна каже, що ти не знаєш тої дороги, якою треба бігти, щоб не потрапити під скидання чи під ураження. Тому маємо бути уважні, розсудливі, але і відважні одночасно", — говорить отець Валентин.
13 січня 2025 року, розказує отець Валентин, загинула їхня парафіянка та волонтерка Ірина Байраченко. Жінка щодня годувала бездомних тварин у Кіндійці. У день загибелі потрапила під артилерійський обстріл, Ірина померла в реанімації від отриманих поранень."Дуже прикро, що залишилась там сиротою донечка, прекрасна дівчинка Маргарита. Але трагізм ще в тому, що зовсім нещодавно російські окупанти спалили їхню хату, де вони жили. Чоловік вдівець, і донька сирота, залишились і без мами, і без житла", — каже отець Валентин.
Волонтер БФ "Справжні" Олег Дегусаров розповів, що 12 квітня 2025 року під час атаки середмістя загинув його друг, 28-річний Олег Сальник.
"Ми побачили дрон, спіймали якийсь ступор, там на декілька хвилин. Олег перший встиг вискочити з автівки, а я в останній момент встиг просто зробити крок в сторону. На жаль, вся ударна хвиля пішла у його бік. І в нього були дуже складні поранення, несумісні з життям. Олег був добрий, ввічливий, порядний. Всі найліпші якості, які є в людини, в нього були присутні. Він не цурався ніякої волонтерської роботи, був готовий виїжджати на евакуацію, чим він і займався", — каже волонтер.
Під час цієї дронової атаки Олег Дегусаров також отримав поранення, зараз проходить реабілітацію.
"Оговтався, вже рани майже загоїлись, реабілітація нормально йде. Але, на жаль, морально я понівечений. Морально ми всі такі, команда й всі друзі, після загибелі Олега вже пройшло майже три тижні. Але досі я не можу повірити, прийняти, змиритися з цим", — розповів Олег Дегусаров.
У 2023 році через артобстріл загинув ще один волонтер їхньої організації — Руслан. Майже щодня, розказує Дегусаров, вони потрапляють під атаки дронів та обстріли. Зараз, говорить Олег, волонтери фонду призупинили виїзд на об’єкти "червоної зони3. Раніше виїжджали, щоб закрити вікна, дахи в пошкоджених обстрілами будинках та евакуйовувати людей з Антонівки, Нафтогавані, Річпорту.
"Наразі з-за дронової активності ми не можемо працювати в червоній зоні. По-перше, це наша безпека. І по-друге, чесно кажучи, я не бачу сенсу зашивати вікна в Антонівці, в будинку, в якому, наприклад, ніхто не живе, їхати трьом молодим хлопцям", — каже він.
На сьогодні волонтерів треба забезпечити якісними засобами захисту, розказує директорка фонду "Справжні" Аліна Шемедюк. Потрібні шоломи та легкі бронежилети. Крім цього необхідні РЕБи та відеодетектори дронів.
"Бронежилети, які ми маємо, досить об'ємні, в них людина не поворотка. Їх неможливо використовувати в автомобілі. Тому, зазвичай, волонтери обирають не використовувати жилет, ніж використовувати той, що унеможливлює твій рух. Зараз ми маємо надію, що наші нові партнери з Німеччини, з Берліну і організація "ActionAid" працюють над наданням нам певного специфічного обладнання для захисту. Що саме, я поки сказати, на жаль, не можу, тому що це в процесі пошуку та погоджень. Але я точно думаю, що це буде суперефективно і допоможе команді відчувати себе більш захищеними на вулицях Херсона", — розповіла Аліна Шемедюк.suspilne.media