Жінка вкривається ковдрою біля пошкодженої російськими обстрілами пожежної машини в Маріуполі, 10 березня 2022 року
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив розібратися, чому держава не дала інвалідність маріупольці, скільки цивільних людей отримали статус постраждалих від вибухонебезпечних предметів та як довести свою інвалідність отриману під час повномасштабної війни?
Про відмову отримання інвалідності внаслідок війни жительці Маріуполя Наталії Юхмановій наприкінці березня вперше розповів маріупольський фотограф Євген Сосновський. Відповідну відмову він опублікував у соцмережах, що викликало резонанс серед маріупольців.
Історію жінки «Новини Приазовʼя» намагалися почути від неї особисто, але відповіді не отримали. Тому події 2022 року відтворив директор Маріупольського телебачення Микола Осиченко, який з нею спілкувався.
За його словами, Юхманова жила в районі міста, який після початку повномасштабного вторгнення Росія дуже обстрілювали. Сімʼя вирішила переїхати до гуртожитку в центрі міста, там був підвал.
15 березня мешканці гуртожитку очікували на «зелений коридор», який мав дати їм можливість виїхати. Юхманова разом із чоловіком та матірʼю пішла з підвалу до кімнати, щоб зібрати речі.
«Були численні травми обличчя, голови, рук»
«У цей момент прилітає авіабомба прямо в цей гуртожиток. Гуртожиток руйнується і Наталка під завалами, матуся під завалами. Чоловік Наталки знайшов її, закинув в машину. Машина розбита вщент, але вона їхала, вона без вікон вже була. І чоловік повіз її в лікарню. Це саме там був розбомблений пологовий будинок.У Наталки були численні травми обличчя, голови, рук. Матусю вони не знайшли тоді. Як з'ясувалося пізніше, Матусю знайшли наші військові, які туди приїхали після удару, щоб якось рятувати людей. Матусю теж завезли до третьої лікарні. І там вони пробули два дні, тому що їх потрібно було якось хоча б залатати, таких людей було дуже багато. Діти всі ці два дні думали, що в них більше немає ані батьків, ані бабусі», – розповів Осиченко.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Бойові дії в Маріуполі закінчилися 5 березня 2022 року». Як це?
Наталія, її чоловік і мати вижили, змогли вивезти дітей на підконтрольну владі України територію.Внаслідок поранення жінка втратила око, отримала опіки. Мала проблеми з рукою. Реабілітація тривала майже два роки. Після цього Юхманова за порадою матері вирішила оформити інвалідність внаслідок війни. Понад рік постраждала збирала всі необхідні документи, каже Осиченко.
«Їй приходить SMS, що «відповідь вам надіслана, пані Наталя, заберіть її на пошті». Вона їде з чоловіком на пошту, вона їде туди, каже, що йшла стільки років до цього. І тут справа не в коштах, справа в принципі. Як вона каже: «Я жила буденне життя, прийшла Росія, розбомбила все, я дивом вижила, ну, хотілося б мати якусь сатисфакцію, хоча б таку». Вона на пошті отримала листа, відкриває, а там їй відмова. Відмова, і прямим текстом, чорними літерами на білому аркуші паперу написано, що «бойові дії в Маріуполі закінчилися 5 березня 2022 року»», – переповідає журналіст.
Директор Маріупольського телебачення зробив ефір на YouTube про історію Юхманової. Випуск отримав резонанс та зібрав сотні коментарів. Багато маріупольців, засвідчує Осиченко, сприйняли датування початку окупації міста з 5 березня 2022 року, як несправедливість особисто для них.
«Наталка пройшла цей шлях, мені здається, саме задля того, щоб показати нам, що є така велика проблема. Коли це вилізло назовні, був шок не тільки в мене. Це був шок в дуже багатьох мирних, які вижили в Маріуполі. Вони кажуть: «Секунду, тобто якщо ми кажемо про 5 березня, то в нас виходить що, коли бомбили пологовий будинок 6 березня, 16 березня бомбардування драматичного театру, цього не було?». Всі люди, хто загинув, це переважно було після 5 березня, бо саме після 5 числа у нас почалося пекло і повна жесть», – додав він.
Поранення і окупація: що втрачають українці?
Відмова, яку отримала маріуполька, стала наслідком багатьох питань, які не врегульовані в законодавстві.Як пояснив «Новинам Приазовʼя», юрист громадської організації «МАРТ» Дмитро Науменко, отримати право на встановлення інвалідності через війну можуть лише ті люди, які перебували в зоні бойових дій.
Території, на яких велися або ведуться бойові дії, прописані в наказі Міністерства розвитку громад і територій №376 від 28 лютого 2025 року. Якщо людина отримала поранення в окупації, вона автоматично втрачає це право.
«Навіть Чернігівська область, якщо брати для прикладу, 2022 рік, саме з початку широкомасштабного вторгнення у нас, мабуть, 70% територій області були окуповані. Там деякі території якимось дивним чином були включені, деякі ні. Хоча там населені пункти знаходилися один від одного буквально на відстані кілометра, і фактично, деякі були в окупації, деякі ні, але саме це також повпливало на певних осіб, які також не змогли отримати відповідний статус», – каже адвокат.
За його словами, комісія відмовила в надані певного статусу таким українцям, оскільки вона безпосередньо перевіряє, де саме отримала поранення людина, відповідно до документів, які надані постраждалою особою.
«Вони звіряють, чи ця територія віднесена до окупованих територій, або до зони ведення бойових дій. Тому що, якщо окупована територія, то тоді особа позбавляється цього права», – пояснив Науменко.
«Помилкове визначення дати окупації»
У ситуації з Маріуполем досі є різночитання, коли саме закінчилися бої за місто. На сайті Донецької обласної військової адміністрації вказано, що оборона Маріуполя тривала з 24 лютого до 20 травня 2022 року. Тобто бої завершилися з виходом українських військових з «Азовсталі».Але в наказі Міністерства розвитку громад і територій йдеться про те, що бойові дії в Маріупольському районі закінчилися 4 березня 2022 року і з 5 березня район був окупований.
Чому так сталося, пояснює директорка юридичного департаменту Маріупольської міської ради Світлана Штенда.
«В чому проблематика для маріупольців? Тут діє інший нормативний акт. Це наказ Міністерства розвитку на даний час. Він прийнятий 28 лютого 2025 року, але до цього були такі ж самі накази, які приймалися раніше. Згідно з цим наказом, територія Маріуполя, на жаль, помилково є тимчасово окупованою вже з 5 березня 2022 року.
Але до 20 травня 2022 року окупаційні війська планомірно знищували Маріуполь і наші бійці ще відстоювали свободу Маріуполя до 20 травня 2022 року. Наразі міський голова порушує це питання і це питання готові виправити. Профільне міністерство розуміє проблематику, розуміє наскільки, це болюче питання для жителів Маріупольської громади. Тому це питання буде вирішуватися, я так вважаю, найближчим часом», – запевнила вона.
За словами Штенди, крім Наталії Юхманової, є ще щонайменше четверо маріупольців, які намагалися оформити інвалідність внаслідок війни та отримували відмови.
Технічна помилка?
Як ситуацію можливо виправити, «Новинам Приазовʼя» пояснив заступник міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько.
«В даній програмі є прив'язка до наказу колишнього Міністерства реінтеграції територій і періодів проведення бойових дій або окупації чи деокупації. Відповідно, я знаю, цей наказ формувався шляхом ініціативного включення по зверненнях саме місцевого самоврядування таких населених пунктів. Наскільки мені відомо, зараз цю технічну помилку прибирають. Людина в жодному випадку не обмежена щодо встановлення статусу саме групи інвалідності й отримання подальшого набору державних гарантій, які передбачені для людей з інвалідністю», – запевнив він.
Втім, є певна все ж колізія для тих, хто отримав ушкодження на території, яка зараз окупована, визнає посадовець.
«Що стосується всіх ушкоджень, які були отримані на територіях, які на сьогодні є тимчасово окупованими, дослідити об'єктивно обставини справи, по суті, неможливо. Члени комісії не мають можливості дослідити всі обставини. А можливо, ці ураження були отримані під час бойових зіткнень проти Збройних Сил України, до прикладу.
На жаль, така ймовірність також може бути. Тому, відповідно, для того, щоб провести повний комплекс заходів і оцінити всі можливості, всі відомості, які передбачені, потрібен безпосередній доступ (до тих територій, де це сталося – ред.)», – сказав представник міністерства.
Процедура отримання інвалідності через війну
Юрист Дмитро Науменко зазначає, що сама процедура отримання інвалідності внаслідок війни є складною:- людина має написати заяву в поліцію про те, що отримала поранення;
- слідчий призначає експертизу, щоб встановити причину та ступінь ушкоджень;
- експертні групи лікарів визначають, чи є підстави для надання інвалідності першої, другої або третьої групи;
- зрештою міжвідомча комісія при міністерстві у справах ветеранів має встановити звʼязок, що людина постраждала саме внаслідок війни.
За словами юриста, після подачі зазначеного переліку документів, комісія буде встановлювати зв'язок ушкоджень, які отримала людина, з війною.
«Необхідні ці документи, а також висновок судово-медичної експертизи, довідка експертної комісії про групу інвалідності, причини інвалідності, довідка про відсутність судимості, ідентифікаційний код, паспорт особи і сама заява. Форма заяви вона встановлена в постанові 306, там нічого складного немає», – запевняє він.
Також потрібні медичні документи, які має на руках людина, про те, де вона лікувалася, повідомив Науменко.
«Тому що були різні випадки: люди виїжджали за кордон, або виїжджали в інший регіон по Україні лікувалися. Дуже часто ці травми складні й потребують довготривалого лікування. Буває так, що це два і три більше медичних заклади, тому потрібен максимальний перелік документів для максимально об'єктивного збереження інформації», – пояснив він.
Якщо вдається зібрати всі необхідні документи, то міжвідомча комісія має протягом 30 днів провести засідання та визначатися, чи надавати заявнику статус людини з інвалідністю внаслідок війни. Якщо відповідь позитивна, то постраждала особа може оформити пенсію — від 8500 до 15347 гривень залежно від групи.
За час роботи міжвідомчої комісії при Мінветеранів з 2018 року на її розгляд надійшло 1120 заяв від постраждалих, які отримали поранення від вибухонебезпечних предметів. З них девʼятистам людям комісія підтвердила статус, повідомили «Новинам Приазовʼя» в міністерстві.
Заступник міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько розповів, з яких переважно регіонів звертаються люди.
"На сьогодні можна зауважити, що територіями, з яких найбільше звертаються, це безпосередньо ті, хто постраждали в Донецькій або Харківській областях. Проте звернення є по всій території України і комісія періодично розглядає такі матеріали. Важливим є те, що відповідно в умовах такої постанови, передбачено, що до розгляду приймаються документи виключно з територій, які підконтрольні Україні. Чому? Щоб оцінити й провести всі необхідні дії, для того, щоб об'єктивно проаналізувати зазначені матеріали, потрібно кожному із представників комісії вжити вичерпні заходи, що стосується їхньої сфери компетенції. Саме по місту Маріуполь до Міністерства у справах ветеранів надходило 10 заяв», – повідомив посадовець.
Григорій Пирлик