Жителі Херсона щодня потерпають від атак російських військ з тимчасово окупованого лівобережжя. Проте вважають неприйнятною пропозицію передати область під контроль РФ як умову припинення вогню.
Про це пише видання "The Wall Street Journal".
Журналісти звернулись до цієї теми після розмови спеціального посланця США Стіва Віткофа з Такером Карлсоном. Посадовець назвав статус чотирьох областей України, на які зазіхає Кремль, "центральним питанням у конфлікті". У WSJ поспілкувались з жителями Херсонщини, щоб почути їхню думку щодо цього питання.
Російські військові постійно атакують населені пункти дронами, б'ють з артилерії та авіації. У червні 2023 року вони підірвали дамбу Каховської ГЕС, що призвело до затоплення майже 70% області. Період окупації та складна безпекова ситуація після звільнення правобережжя змусили багатьох людей виїхати до інших регіонів. Проте приблизно чверть мешканців Херсона залишились, пише видання.
"Після всього, що люди пережили, вони не просто тримаються — вони продовжують жити, працювати та допомагати одне одному. Після пекла, через яке провели їх росіяни, я не раз чув від херсонців: краще жити під постійними обстрілами, ніж під окупацією", — цитує WSJ керівника обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна.
Співробітниця ОВА Вікторія Марищук поділилась з журналістами власними спогадами з окупації. За її словами, вони з матір'ю переважно ховались удома. Російські військові були всюди. Новини Вікторія читала, коли вдавалось піймати мобільний сигнал. З них вона дізналась, як росіяни страчували та катували людей перед тим, як відступити з передмістя Києва — Бучі та Ірпеня.
Військові РФ також піддавали тортурам херсонців, які опинились під окупацією. Олексія Сивака вони 57 днів тримали у переповненій камері в слідчому ізоляторі міста за те, що він обмінювався з сусідом повідомленнями, які містили зображення українського прапора. Його били, з нього знущались, йдеться у статті.
"Я пережив сексуальне насильство, але краще це описувати як катування сексуального характеру. Вони намагалися знищити нас, українців, якомога більше, і не тільки фізично", — розповів чоловік.
Херсонці зокрема спростували твердження Віткофа про те, що під час проведення "референдуму" "переважна більшість людей висловила бажання бути під російським правлінням". Незаконне "голосування" проходило під примусом. Хто мав змогу, уникав цієї події, або ховався вдома, пише видання.
У тексті також наводять дані опитування, проведеного у 2021 році Міжнародним республіканським інститутом, американською некомерційною організацією. Тоді лише 21% жителів Херсона ставились до Росії лояльно. Не дивно, що звільнення обласного центру від російської окупації стало для людей святом.
"Після звільнення в місті панувала ейфорія. Люди щодня приходили в центр з українськими прапорами та святкували. Вони фотографувалися з українськими військовими, які для них були як зірки", — наводять у статті слова київської фріланс-журналістки Крістіни Бердинських.
Наразі війська РФ продовжують контролювати лівобережжя Херсонщини. На думку Фреда Кагана з Американського інституту підприємництва, якщо мирна угода дозволить їм перейти на західний берег річки, ми опинимося в зовсім іншому світі. Мир дав би росіянам шанс відновити свою армію, тому здача Херсона була б величезним ризиком, навіть якщо Путін пообіцяв дотримуватися свого слова, написали у WSJ.
На початку повномасштабного вторгнення Ігор Лапін став на захист Херсона у складі місцевої тероборони. Через брак озброєння та нерівні сили чоловік отримав поранення і до звільнення правобережжя був змушений ховатися від росіян, пише видання.
"Здача Херсона заради забезпечення миру в Україні немислима. Це наша земля, ми народилися і живемо тут, і ми будемо боротися до кінця. Російська окупація — це сама по собі в’язниця і концтабір. Якщо Україну змусять поступитися територіями, що буде там — не описати словами", — сказав він журналістам.
suspilne.media