Як передає "Хвиля", про це розповіла адвокат адвокатського бюро "Івана Хомича" Олена Воронкова в коментарі УНІАН.
В Україні пенсійне забезпечення базується на двох ключових компонентах: заробітній платі та страховому стажі людини. Чим довший страховий стаж і вища зарплата, тим більший розмір пенсії може отримати громадянин.
До 2004 року в Україні діяла система трудового стажу, який фіксувався у трудовій книжці. Однак із 2004 року відбувся перехід до системи страхового стажу.
Страховий стаж включає лише ті періоди роботи, за які сплачувалися внески до Пенсійного фонду України (ПФУ).
"Для людини краще, якщо з 1 липня 2000 року до 1 січня 2004 року за неї вже сплачували страхові внески, що відображається у довідці форми ОК-5, і вона може це довести Пенсійному фонду. Але якщо у людини є запис у трудовій книжці, і водночас за неї в цей період не сплачували страхові внески, то в більшості випадків через суд можна домогтися зарахування такого стажу для подальшого розрахунку пенсії", – пояснила Воронкова.
Юрист звертає увагу на важливий момент: починаючи з 2004 року, навіть за наявності офіційного запису в трудовій книжці, якщо недобросовісний роботодавець не сплатив страхові внески, цей період не буде зарахований Пенсійним фондом до страхового стажу. У таких випадках громадянин має право звернутися до суду, щоб спробувати домогтися зарахування цього періоду до свого стажу.
До страхового стажу включаються періоди офіційного працевлаштування, зокрема час перебування у відпустці та на лікарняному.
Щодо періоду навчання, то навчання в технікумах, коледжах і вищих навчальних закладах до 2004 року входить не до страхового, а до трудового стажу, який, як уже зазначалося, також враховується при розрахунку пенсії.
Щодо декретної відпустки, в Україні час перебування в декреті до трьох років зараховується до страхового стажу.
Зокрема, до страхового стажу не входить:
- робота до 2004 року, відомості про яку не внесені до трудової книжки – зарахувати такий стаж можна на підставі уточнювальних довідок, актів-звірок або через комісію;
- час, коли людина працювала без офіційного оформлення, тобто не сплачувала внески до ПФУ;
- час навчання в коледжах, технікумах і вищих навчальних закладах після 2004 року.