В Україні мінімальну пенсію у проекті бюджету на 2025 рік Кабінет Міністрів планує заморозити на рівні 2361 грн. Пенсіонери, до яких за коментарем звернувся OBOBOZ.UA, розповідають: з таким рішенням готові упокоритися, проте без допомоги дітей, здачі в оренду кімнати вже зараз вижити на пенсію практично неможливо.Зазвичай такі асоціації займаються двома напрямами роботи: збирають продуктові набори та організовують активне дозвілля. Лобіювати інтереси тих, хто вийшов на заслужений відпочинок, навіть не намагаються: не вірять у перспективи такої діяльності.
Олександр Валюшко, голова однієї з асоціації пенсіонерів на Одещині, розповідає, що вже зараз мінімальної пенсії не вистачає на те, щоб забезпечити себе базовими потребами. "Якщо діти є у пенсіонера, то ще можна якось вижити. Переважно допомагають діти. У нас більше жінок в асоціації, ми більше займаємось активним дозвіллям", – розповідає Валюшко. Чоловік впевнений: пенсіонери вплинути на рішення уряду не можуть, однак якби "молодь вирішила боротись" за соціальні стандарти, то приєдналися б і пенсіонери.
"Ми вже змирились. Такий у нас пенсійний закон. Він давно працює. Люди просто змирились", – каже Валюшко. Серед пенсіонерів є й ті, хто ще прагне працювати. Намагався влаштуватись на роботу і сам голова асоціації. Однак, як каже чоловік, роботодавці, коли дізнавались про те, що він вже відсвяткував 66-річчя, відмовлялись від співпраці. "Я думаю от трошки далі, коли дуже не вистачатиме працівників, тоді вже й нас братимуть на роботу", – каже Валюшко.
Вікторія Вєлькє, голова "Асоціації пенсіонерів Поділля", також не змогла знайти собі роботу. "Мені 63 роки, і хоча у мене три вищі освіти, я займаюсь громадською роботу і маю соціальні зв'язки, все одно не змогла знайти роботу. Я, як колишній підприємець, сама розумію: приходжу я і людина 35-40 років. Кого оберуть? Винити бізнес у цих умовах у мене язик не повертається", – розповідає Вєлькє.
Вінницька область – одна з семи, де розмір середньої пенсії менший за 5 тис. грн. Вєлькє, організація якої розташована у Вінниці, розповідає: "Історії про те, як люди виживають на 2,3-2,4 тис. грн, просто дивують". Хтось з пенсіонерів здає кімнату, хтось просить допомоги у родичів. Однак "це завжди історії виживання", додає жінка. При цьому більшість пенсіонерів обговорюють проблеми в межах асоціацій або навіть двору багатоквартирного будинку.
Більшість пенсіонерів тривалий час не працюють, вони втрачають соціальні зв'язки, отримують статус "особи, яка втратила працездатність", стають непомітними для ринку праці та навіть суспільства. Тому проблема низьких пенсій публічно не обговорюється, на відміну, наприклад, від ситуації з підвищенням податків.
"Ви тільки не пишіть, як мене звуть. Я раніше і депутатом була місцевим, і була не останньою людиною в профспілках. А зараз все літо продавала городину. Наче жебракувала. Бачу: очі добрі, значить, людина дасть більше грошей, ніж я собі ціну встановила. І так я ці добрі очі й шукала в натовпі. Хустинку якусь надягала, сама очі ховала. Все боялась, що хтось впізнає. Отак я за літо назбирала на своїй городині 23 тис. 300 грн. Це мені – до наступного літа прожити. Ну і ще моя пенсія – 4200 грн", – розповідає ще одна представниця регіональної асоціації пенсіонерів.
Розповісти свою історію можна, отруївши листа на пошту [email protected].
