2 вересня у Херсоні попрощались із двома військовослужбовцями — Дмитром Біланом та Юрієм Тупалою.Мати Дмитра Валентина згадує про свого сина, як про чуйну, відповідальну людину, яка була завжди готова прийти на допомогу.
"Він був хлопчиком доволі спритним. Із трьох років займався гімнастикою. У нього досі лишилося прізвисько "гімнаст". Вчився в класі з математичним нахилом. Ну як хлопці спритний був, дуже рухливий, як ртуть. За честь міста бігав. У легку атлетику пішов, коли з гімнастики виріс, бо став дуже високий. Потім пішов у вище училище, отримав спеціальність рідкісну — зварювальник з точковим обладнанням. Пішов до армії — служив у Севастополі. Після служби тут працював, поки не одружився", — розповіла Валентина.
Старший солдат Дмитро Білан. Загинув під час оборони Невського на Донеччині. Суспільне ХерсонПісля деокупації правобережжя Дмитро виїхав до Одеси, де приєднався до лав Збройних сил України, згадує мати.
"Він телефонує і каже: "Мам, я в учебку їду, дзвонити поки не зможу." Потім дзвонив, просив йому надіслати фотографії з армії, а сам прислав фото зі служби. Каже: "Мам, я ось тут." Він зробив вибір сам", — сказала жінка.
За повідомленням Херсонської обласної військової адміністрації, загинув Дмитро Білан під час оборони Невського на Донеччині. Військовослужбовцю було 33 роки.
Солдат Юрій Тупало. Помер у лікарні внаслідок ускладнення хвороби . Суспільне ХерсонПрощались сьогодні і з Юрієм Тупалою. Він родом із Голої Пристані. До лав Збройних Сил України приєднався добровольцем, розповіла його мати Ірина.
"Був веселим, оптимістом. Рвався в армію. Місяць ми сиділи в Залізному Порту — ховалися, а потім він поїхав сюди у Херсон і сказав, що буде служити за Україну, воювати", — сказала Ірина.
Солдату Юрію Тупалу було 42 роки. У нього залишилися дружина та двоє синів.
Суспільне Херсон