Херсонка Катерина Гаврилова — єдина в Україні жінка, яка обіймає посаду заступниці начальника Головного управління ДСНС України в області. На службі у відомстві вона 19 років, 10 з них — на керівній посаді. Вона полковниця служби цивільного захисту.У ДСНС Катерина Гаврилова працює з 2005 року. Це її перше місце роботи. Прийшла у службу на посаду юриста після закінчення Одеського національного університету.
"Єдину рису, яку я сама в собі виховую, я дуже від неї страждаю, — це дисципліна. Всі мої підлеглі знають, якщо я ставлю якесь завдання, я буду сама вночі не спати, сама буду щось читати, але я повинна отримати відповідь або виконання саме в той термін, коли я поставила", — говорить заступниця начальника ГУ ДСНС України у Херсонській області Катерина Гаврилова.
Заступниця начальника ГУ ДСНС України в Херсонській області Катерина Гаврилова. Катерина ГавриловаУ 2014 році жінка стала заступницею начальника головного управління ДСНС у Херсонській області.
"Найцікавіше було, що ця посада була нововведеною. І її безпосередній напрямок діяльності був, це почалось вторгнення країни-агресора до наших територій, Донбас, окупації Криму — з того часу до територій, які були наближені до Донбасу, Криму почали прибувати переселенці. І саме ДСНС взяло на себе роль координаційної діяльності щодо роботи з ними", — говорить вона.
Заступниця начальника ГУ ДСНС України в Херсонській області Катерина Гаврилова. Катерина ГавриловаКатерина стала першою і єдиною жінкою в Україні, яка обійняла таку посаду.
"Мені все одно приємно — бути єдиною. І я можливо багато чого робила для того, щоб показати, що я зможу. Нема гендерної нерівності, тобто я зможу зробити все те саме, що може зробити такий же посадовець чоловічої статі, це не проблема. Найголовніше, щоб ми мали мету. У кожного, що у жінки, що у чоловіка для прийняття рішення повинна бути мета", — каже Катерина Гаврилова.
Складнощі у роботі є завжди, говорить Катерина Гаврилова. На її думку, їх вирішення — головний обов'язок керівника.
"Складні роки на моїй посаді — це кожен день. Коли ми приймаємо рішення, коли приймаємо людей на роботу, коли ми виплачуємо заробітну плату, коли нам потрібно їх одягнути, забезпечити паливно-мастильними матеріалами, фактично я відповідаю за усі підрозділи забезпечення діяльності саме пожежників, рятувальників. Оце складні часи, коли кожен день потрібно координувати цю діяльність", — говорить заступниця начальника ГУ ДСНС України у Херсонській області.
Працювати довелося й під час окупації Херсона. Катерина розповідає, тоді вона координувала діяльність 730 працівників, які щодня виконували свої обов’язки та продовжували вірити у звільнення міста.
"Хлопці повертаються з якоїсь пожежі, можливо не зі сміттєзвалища, але це було в цей період і нічого кращого не придумують як на великій пожежній машині — вони до гучномовця підставляють телефон і вмикають гімн України. Це середина окупації, нікого крім нас нема, всі правоохоронні органи чи як їх назвати, всі були в силах окупантів. Це можливо не героїзм, але це віра в те, що все буде Україна, віра в те, що рятувальники найкращі, що вони поряд зі своїм народом", — говорить Катерина.
Після звільнення правобережжя рятувальники працюють під щоденними обстрілами. Це важко і фізично, і емоційно, говорить жінка. Тому кожному потрібно мати захоплення для психологічного розвантаження. Для неї це — садівництво.
"Я десь читала, що коли люди доторкаються до землі, увесь негатив, який вони отримали там за день, за тиждень, за місяць, за рік, земля забирає. Мені зараз дуже подобається садити якісь там ялинки, туї, можливо ми сумуємо за своїм олешківськими лісами, які теж були засаджені вручну. Але мені подобаються хвойні, в них запах такий, вони вічнозелені. Можливо це розуміння того, що все буде гаразд і все буде, заново виросте та зацвіте", — каже жінка.
Навесні Катерина Гаврилова отримала премію "Жінка року 2023" за версією міжнародного журналу "Business Woman".
"Мені завжди хотілось таку нагороду, якої немає ні у кого і можливо я її й отримала. Було якесь відчуття оцінки, а можливо самооцінки, що я повинна щось робити, бо мене не забувають. Все одно люди бачать, ті хто зі мною разом працюють, це як якийсь етап, це як на великій піраміді ми перейшли якийсь щабель. І пішли далі, але тільки вже до вершини.
Суспільне Херсон