Диякон Пахомій розповів, російські снаряди падали кілька разів біля монастиря, також влучило в сто метрів від нього та волонтерів. Говорить, молиться разом із людьми не тільки у храмі, і в такий спосіб підтримує херсонців.
"Коли ми в тролейбусі молимося, люди мені свідчення дають, що навіть коли вони вийшли з цієї молитви, після ідемо додому, кажуть, чуємо десь снаряди падають біля нас, і що Бог зберігає. Після того, як я почав у тролейбусі молитися, багато хто почав після того ходити в церкву, цікавитися, що це за церква", — каже він.
Диякон Пахомій молиться разом з херсонцями, 17 лютого 2024 року. Фото: Суспільне Херсон
"Я молюсь не тільки у тролейбусі. Недавно львівські та київські семінаристи приїжджали, ми були біля "Плази". Вони були здивовані, що стільки людей до церкви навіть вночі приходять, або ввечері, коли маємо молитву. 20-30 людей приходять на вечірню, такого немає на заході України. Коли йду повз будинки, я з молоддю зустрічаюся, то я не кажу їм, чого не ходите в церкву, і запрошую та даю свій номер телефона, — говорить Пахомій.
До Херсона отець-диякон приїхав після деокупації міста.
"Коли мене відправляли в Херсон, то відправляли з місією милосердя, говоріть людям про цю ікону, про вервицю, як Бог нас любить та який він милосердний. І спитали: "Чи ви не хочете лишитися на довше?" Говорю: "Як скажете, так і буде", бо монах, як воїн: де скажуть, там і є", — розповів священник.
Диякон Пахомі співає пісні, 17 лютого 2024 року. Фото: Суспільне Херсон
Ім’я "Пахомій" означає "мужній", розповідає отець-диякон. Монахом став 10 років тому. Займається не лише богослужіннями. Має також свій блог у соцмережах. Співає та складає пісні. Пише музику і на слова інших авторів.
"Де любов, там і щира молитва, де любов, там присутній сам Бог, де любов, там кінчається битва, де Любов, там немає тривог, там присутній сам Бог. Слова пише духовна мама Анна з Тернопільщини. Вона авторка багатьох віршів, є ще отець Половко. Він також є автором багатьох поезій, я на його слова складаю музику", — каже диякон.
Суспільне Херсон