Дмитро Юнусов, начальник Департаменту сільського господарства Херсонської обласної військової адміністрації. Фото: "IPC-Південь".Кореспонденти медіацентру “IPC-Південь” поспілкувались з директором Департаменту сільського господарства Херсонської обласної державної адміністрації Дмитром Юнусовим про те, як повномасштабне вторгнення росіян вплинуло на аграрну сферу області та підбили підсумки 2023 року в сільському господарстві.
“IPC-Південь”: Окресліть основні проблеми 2023 року в аграрній сфері Херсонщини, а також основні здобутки, результати збору врожаю у поточному році.
Дмитро Юнусов: 2023 рік був дуже складним для наших аграріїв. Після звільнення правобережжя Херсонщини ми зіткнулись з численними проблемами, а саме – заміновані території, пошкодження виробничих потужностей, знищенння сільгосптехніки, складів для зберігання зерна. І всі ці проблеми, з якими аграрії зіткнулись, суттєво вплинули на результати нашої роботи у 2023 році. Крім того, у зв’язку з тим, що були знищені або постраждали деякі підприємства, вони не мали змоги отримати додатковий фінансовий ресурс у вигляді кредитів. Також наші підприємства не мали змоги закупити достатньої кількості добрив, палива, насіння тощо. Всі ці проблеми, з якими ми боролись разом з нашими аграріями, ми намагались вирішувати, якісь із них ще продовжуємо вирішувати і плануємо це зробити до початку 2024 року. Якщо говорити про цифри, то, як ми і планували, з початку року у нас було засіяно більше 50 тисяч гектарів яровими культурами, і ми зібрали доволі непоганий врожай, враховуючи замінованість територій і загалом ситуацію, яка була цього року. Так, ми намолотили більше 60 тисяч тонн зернових культур з 25 тисяч гектарів землі, ріпаку у нас було зібрано 4,4 тисячі тонн на площі 2,7 тисячі гектарів. Також, враховуючи, що замінованість була щільною і у процесі розмінування земель аграрії пізно почали сіяти ярові культури, це здебільшого у нас був соняшник. Планово цього року у нас було скошено більше 30 тисяч гектарів соняшнику. Врожай небагатий, враховуючи, що було мало опадів. Середня урожайність соняшника становила 14 центнерів з гектару.
Що стосується овочевих та баштанних культур, то у нас було засаджено 2100 гектарів і вдалось зібрати більше 70 тисяч тонн продукції, з них майже 50 тисяч тонн – це томати. Це завдяки роботі, у першу чергу, підприємства “Агроф’южн”. Що стосується баштанної продукції, то у нас цього року було засаджено всього 200 гектарів, ми отримали 3 тисячі тонн кавунів. Це дуже мало, звичайно. Якщо раніше у нас засаджувалось 22 тисячі гектарів земель і ми збирали 170 тисяч тонн, тому, у порівнянні з показниками 2021 року, (обсяг збору – ред.) деяких культур у нас зараз був на рівні 2-5 %, тобто, це дуже мало. Але ми плануємо з кожним роком, і вже з наступного року, – нарощувати ці показники.
“IPC-Південь”: 2-5 % це ми маємо на увазі загальну кількість по області?
Дмитро Юнусов: Так, загальна кількість по звільнених територіях області. Для порівняння, у нас у 2021 році був рекордний врожай овочевих культур, ми зібрали більше 1,7 мільйона тонн, і, як я вже казав, баштанних 170 тисяч тонн, зернових культур було намолочено 1,5 мільйона тонн, це був чудовий рік для аграріїв. Тому цифри цього року дуже сумні, але ми плануємо і сподіваємось, що з кожним роком вони будуть зростати.
І як я вже зазначав, загальною проблемою є замінованість територій. За цей рік нам вдалось залучити набагато більше саперів до нашої області. Практично у кожній громаді правобережжя сапери вже працюють. Що ми маємо на сьогодні: з усіх земель сільськогосподарського призначення на правобережжі, що становить 520 тисяч гектарів, вже офіційно розміновано трохи більше 130 тисяч гектарів.
“IPC-Південь”: це приблизно 20 %, так?
Дмитро Юнусов: Так, це трохи більше 20 % земель. Також деякі землі розміновували самі господарства, вони самі ж ризикували. Ми завжди звертаємось за допомогою в розмінуванні, у необхідності механізованої техніки для того, щоб мінімізувати ризик травмування саперів, тож ми зібрали інформацію і певну статистику, що за цей рік на ворожих мінах підірвалось 5 фермерів, це з летальними наслідками. Ще 15 постраждали – отримали травми різного ступеня тяжкості. Крім того, більше 20 одиниць техніки було знищено у результаті підриву на ворожих мінах. Це з тих випадків, які офіційно зафіксовані. Тому питання розмінування наступного, 2024 року, ми плануємо вирішувати ще активніше, залучати більше саперів. Ми працюємо з міжнародними організаціями щодо залучення додаткової механізованої техніки, необхідних додаткових засобів захисту для саперів. У цьому плані у нас задача щодо розмінування – це задача номер один.
Якщо такий темп щодо залучення саперів залишиться, то, враховуючи ступінь замінування та кількість спеціалістів, я думаю, що такими силами процес розмінування розтягнеться до 5 років, приблизно стільки часу нам буде потрібно. Це дуже великий термін для аграріїв, але ми будемо працювати над тим, щоб все ж таки збільшувати площі (розмінованих територій – ред.) і давати аграріям можливість працювати.
“IPC-Південь”: Стосовно знищення росіянами дамби Каховської ГЕС. Як це вплинуло на роботу фермерів?
Дмитро Юнусов: Так, до всіх проблем 2023 року додалась і ця. Наша сільськогосподарська сфера і наші аграрії дуже постраждали внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС. У нас у Херсонській області була найбільша зрошувальна система у Європі. Тобто у нас було зрошування земель площею 427 тисяч гектарів, з яких 44 тисячі гектарів використовувались для крапельного зрошення, а це 60% показників України. Мережа була дуже розгалужена. У результаті підриву росіянами греблі Каховської ГЕС питання зрошення на лівобережжя взагалі не стоїть, ми наразі не можемо про це говорити, поки не відбудуємо греблю. Що стосується правобережжя, то ми маємо ряд локальних зрошувальних систем, відносно невеликих.
“IPC-Південь”: Це, наприклад, Інгулецька?
Дмитро Юнусов: Так, це Інгулецька зрошувальна система на території Херсонської області, вона складає 18,2 тисячі гектарів; Лиманецька зрошувальна система, офіційно на ній використовується до 2 тисяч гектарів. Але ми зараз працюємо над створенням Організації водокористувачів на цій системі та плануємо збільшити водокористування на ній до 5 тисяч гектарів за допомогою грантів, які створені саме для відновлення зрошення. І також у нас є Батумська зрошувальна система, це порядка 3 тисяч гектарів, але вона розташована на території Білозерської громади, її насосна станція була і затоплена, і зруйнована, тому що перебуває під постійними обстрілами. Тому питання Батумської зрошувальної системи поки закрите до звільнення лівобережжя нашої області.
“IPC-Південь”: Тобто в аграрній сфері для правобережжя області не було таких критичних наслідків після підриву Каховської ГЕС, як для лівобережжя?
Дмитро Юнусов: Якщо порівняти, то так. Якщо говорити про масштаб лівобережжя, то з Каховського водосховища зрошування було на 300 тисяч гектарів земель, тому масштаб цієї проблеми критичний саме для лівобережжя області, це беззаперечно.
“IPC-Південь”: Врожайність може впасти через це десь на дві третини, це так?
Дмитро Юнусов: Так, по-перше, впаде врожайність культур, і, враховуючи погодні умови, це може бути і 50%. Крім того, ми не маємо змоги вирощувати без зрошення такі культури, як кукурудза, рис. За показниками (врожайності – ред.) рису ми були на першому місці в Україні. Невелика кількість була засіяна кукурудзою, це порядка 300 гектарів, частину якої могли зрошувати з Інгулецької системи, а у деяких частинах у людей були свердловини. На жаль, тепер це проблема. Крім того, у нас залишились баштанні культури без зрошення. Ми планували взяти 6 тисяч тонн (урожаю – ред.), але у зв’язку з тим, що кавуни були посіяні на богарних землях, воно не зрошувалось, тому ми зібрали вдвічі менше врожаю. Ось такий результат відсутності зрошення. Це дуже велика проблема, тому ми повністю підтримуємо реалізацію пілотного проєкту з відновлення і відбудови Каховської ГЕС з метою відновлення зрошення. І ми сподіваємось, що вже при проєктуванні, при будівництві можна буде використовувати більш сучасні технології, з екологічним підходом до цього питання.
“IPC-Південь”: Тобто Ви і всі аграрії області підтримуєте відбудову Каховської ГЕС?
Дмитро Юнусов: Так, і аграрії області, ті, які займались зрошенням, багато господарств, які набрали багато кредитів саме на зрошення і встановили у 2021 році багато імпортних дощувальних машин, а зараз вони не мають змоги не лише віддати кредити за це устаткування, а й навіть не можуть використоувати зрошення. Тому ми вважаємо, що існування аграрної сфери без зрошення дуже проблематичне, враховуючи, що саме Херсонщина – це район степу, це район ризикованого землеробства. Тому для майбутнього аграрної сфери Херсонщини, щоб відновити свої передові позиції, необхідно відновлення греблі Каховської ГЕС. І ми сподіваємось, що найближчим часом нам це вдастся реалізувати.
“IPC-Південь”: Повертаючись до баштанних культур. Ви кажете, що 3 тисячі тонн врожаю кавунів було зібрано. Таке питання: одразу коли розпочався сезон, на всіх базарах та у всіх магазинах в Одесі, Києві чи Львові почали з’являтись херсонські кавуни. Це були справді херсонські кавуни чи наша область більше працювала на внутрішній ринок цього року? Чи експортувались наші кавуни до інших міст України?
Дмитро Юнусов: Є випадки експортування кавунів та продажу в інших регіонах, але навіть із засобів масової інформації є історії про те, що “херсонські кавуни” вирощують і в Одесі, і в Києві. Але вони інакші. Коли людина купує наш, справжній херсонський кавун, вона одразу відчуває його смак, і він дуже відрізняється від тих кавунів, які вирощені в інших областях – адже там інакші погодні умови, інакше сонце, температурний режим, ґрунт тощо. Це свого роду наш бренд. І ми працюємо над тим, щоб зареєструвати цей бренд – “Херсонські кавуни”, щоб його могли використовувати і ставити позначки на кавунах лише ті підприємства, які виростили їх саме в Херсонській області.
