Збройні сили України, ймовірно, зайняли нову позицію в районі острова Білогрудів на південний захід від Херсона. Тим часом окупанти продовжують просуватися під Авдіївкою.Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни.
4 грудня українські війська продовжили операції на лівому березі Херсонської області і нещодавно зайняли підтверджену позицію на острові Білогрудів на південний захід від Херсона.
Геолоковані кадри, опубліковані 30 листопада, 1 грудня та 3 грудня, свідчать, що ЗСУ вступили в бій з російськими військами в населеному пункті Білогрудове (11 км на південний захід від Херсона). Як припускають в ISW, це вказує на те, що російські війська, ймовірно, контролюють більшу частину острова Білодрудів, а українські сили нещодавно зайняли позиції поблизу села Білогрудове.
Один з російських «воєнкорів» також заявив, що станом на 4 грудня ЗСУ мали позиції в Білогрудовому. Інший «воєнкор» стверджував, що українські сили нібито тимчасово просунулися на південь від Кринок, але вогонь російської артилерії буцімто змусив ЗСУ відійти з нової позиції. Інші «воєнкори» стверджували, що біля Кринок тривають бої, але ні українські, ні російські сили останнім часом не просувалися.
Український оглядач Костянтин Машовець повідомив, що російське угруповання військ Дніпро в Херсонській області користується поганою погодою для перегрупування та зосереджує свої основні сили проти українського плацдарму в Кринках.
На Авдіївському напрямку російські війська 4 грудня продовжили наступальні дії та мають підтверджене просування. Опубліковані 4 грудня геолоковані кадри свідчать, що окупанти просунулися поблизу водосховища безпосередньо на північ від Авдіївки. Додаткові геолокаційні кадри, опубліковані 4 грудня, свідчать, що війська РФ просунулися в межах Степового (5 км на північний захід від Авдіївки).
Російські «воєнкори» стверджували, що російські сили консолідували контроль над позиціями в Степовому та навколо нього, а один російський «воєнкор» заявив, що російські війська нібито просунулися на відстань до 600 метрів у лісовій зоні на південний схід від Степового. У російських провоєнних пабліках також йдеться про важкі бої поблизу Авдіївського коксохімічного заводу (на північний захід від Авдіївки) і в промисловій зоні (на південний схід від Авдіївки).
Генштаб ЗСУ повідомив про невдалі наступальні операції росіян на схід від Новокалинового (10 км на північний захід від Авдіївки) і Новобахмутівки (10 км на північний схід від Авдіївки), а також поблизу самої Авдіївки, Степового, Сєверного (5 км на захід від Авдіївки) і Первомайського (10 км на південний захід від Авдіївки).
Також в ISW підтверджують, що ЗСУ нещодавно контратакували поблизу Авдіївки та станом на 1 грудня відновили втрачені позиції. Геолоковані кадри, опубліковані 4 грудня, показують, як українські сили атакують російські позиції в смузі дерев на південь від Степового приблизно 1 грудня.
Аналітики ISW прокоментували візит білоруського диктатора Олександра Лукашенка в Китай, де він обговорив поглиблення білорусько-китайських відносин з головою КНР Сі Цзіньпіном.
Лукашенко заявив, що «історичне підвищення рівня [білорусько-китайських] відносин» нібито створило поштовх для подальшого поглиблення двосторонньої співпраці. Лукашенко підтвердив роль Білорусі як «надійного» партнера Китаю та висловив підтримку китайській ініціативі Один пояс, один шлях. Лукашенко і Сі обговорили зміцнення стратегічного та економічного співробітництва, і, як повідомляється, їхня зустріч тривала втричі довше запланованого.
Сі заявив, що виступає проти неуточненого «зовнішнього» втручання у внутрішні справи Білорусі та висловив підтримку зміцненню співпраці з Білоруссю через ООН і Шанхайську організацію співробітництва (ШОС). Китайське інформаційне агентство Xinhua заявило, що Лукашенко та Сі «обмінялися думками щодо кризи в Україні».
Лукашенко та Сі підписали кілька документів, які сприяють промисловому, технічному та науковому співробітництву. В ISW припускають, що ці документи можуть сприяти ухиленню Росії від санкцій шляхом спрямування китайської допомоги Росії через Білорусь — про що ймовірно йшлося також під час попереднього візиту Лукашенка в Китай у березні 2023 року.
Росія стикається з економічними наслідками нестачі робочої сили, частково спричиненої війною в Україні.
Російська консалтингова компанія Яков і партнери зафіксувала зростання дефіциту робочої сили на внутрішньому виробництві, який, ймовірно, виросте в дефіцит у 2−4 млн працівників до 2030 року. При цьому 90% працівників, ймовірно, будуть малокваліфікованими, зокрема працівники критичних виробництв. У компанії прогнозують, що цей дефіцит поставок спричинить підвищення зарплат працівників, яке випередить зростання ВВП і зробить російські компанії ще менш привабливими для іноземних інвестицій.
NV
