На кримських прилавках з’явилась хамса свіжого посолу. На неї завжди був підвищений попит, бо вона дешева, смачна і завжди свіжа (в Криму її не морозять), тож її завжди швидко розбирають. Але не тепер. Бо колись копійчана рибка нині стала золотою. У Криму за кіло “малосолки” просять 500 рублів. Для порівняння – за ці гроші можна купити півтора кг свинини.
Хамса на ринку в Керчі. Фото: КерчьИнфо
А тепер повернемось у горезвісний 2014-й. Тоді хамса, яку в Керчі називають другим хлібом, коштувала копійки.
Хамса на ринку в Керчі, 2014 р. Фото: Крим.Реалії
Отже, за дев’ять років окупації Криму “індекс хамси” зріс у понад 12 разів. І хай би в “російському” Криму паралельно зросли зарплати та пенсії. Та ні ж. Вони – “стабільні”, як Путін. Шокують кримчан цьогоріч ціни і на іншу рибу. За барабулю просять 1000 рублів, ціна на луфарь підскочила до 1300.
Риболовецька галузь на окупованому півострові – друга після туристичної, що постраждала через війну Росії проти України. З початком “спецоперації” Путіна риболовам Криму заборонили вихід у північно-західну частину Чорного моря – від Севастополя аж до берегів Херсонщини, та майже повністю в Азовське. Адже Росії, яка тепер вважає Азов виключно своїм, це море потрібно для війни: для завезення в Приазов’я боєприпасів та озброєння і вивезення в Росію краденого українського зерна.
Риба на ринку в Севастополі. Фото: ЧП Севастополь
Рибний промисел на півострові обвалився вже в перші місяці великої війни. Весною 2022 року не відбулася путіна з камбали, шпроту, барабулі, ставриди та ін. За 9 місяців минулого року, як повідомляв Інтерфакс-Росія з посиланням на “мінсільгосп Республіки”, вилов риби в Криму впав майже наполовину. При цьому виробничі витрати на утримання суден, обладнання та пально-мастильні матеріали, навпаки, майже удвічі зросли. Незадоволеним голодним рибалкам заткнули рота субсидіями. Проте отримала їх лише десята частина риболовецьких підприємств Криму – 24 з понад 220. 12,5 млн рублів надали з регіонального бюджету п’яти компаніям, що втратили змогу рибалити в Чорному морі, ще 11,5 млн з федерального бюджету розподілили на 19 підприємств, які працювали в Азовському морі.
Цьогоріч кримським риболовам пообіцяли виділити 63 млн за збитки. Постраждалими Аксенов назвав знову ж таки лише 20 риболовецьких компаній. Згодом суму збільшили до 96 млн та заявили, що будь-яке риболовецьке підприємство може податися по допомогу, якщо зберегло персонал, виплачує йому зарплату та має ліцензію на промисел.
Рибалки на фоні Керченського мосту. Фото: Коммерсантъ
Проблеми у кримських рибалок почалися одразу ж після окупації Криму. Український ринок збуту для них закрився, а в Росії їм були не раді. Натомість на півострів безперешкодно зайшли російські рибопромисловці, їх пустили не лише на кримський ринок, але і в кримський морський “город”, надавши квоти на вилов, які раніше належали кримчанам. Вони й поводилися тут, як той козел з прислів’я. З 2014 року вилов риби в Криму тільки збільшувався. На кримських прилавках з’явилася риба різного калібру – навіть малеча, яку сумлінні місцеві рибалки ніколи не ловили. Російські відомства радісно рапортували про успіхи кримського морського риболовства. Однак точно ніхто не знає, скільки риби витягли окупанти з моря. Дані про вилов в Азово-Чорноморському басейні різняться настільки, що не зрозуміло, хто більше бреше.
Кримські навколорибні чиновники вже у 2015-му міряли вилов десятками тисяч тонн. І це дуже розходиться з даними “Крымстату”, який надає набагато скромніші цифри. Хоча і по них видно, що стрімке збільшення вилову сталося вже у 2015-му. А в 2017-му риби в морі виловили майже вдвічі більше, ніж у 2014-му. Шукати правду в російській статистиці так же складно, як і осетра в Чорному морі.
Колись найпродуктивніше за промислом у північній півкулі Азовське море за роки окупації втратило свої позиції. До безконтрольного вилову додалось стрімке засолення Азову, яке поставило на межу виживання деякі види риб, наприклад, судака та бичка. Показником пересоленості стало збільшення медуз, які конкурують за корм з хамсою. Своєю чергою, зменшення популяції хамси загрожує скороченням чисельності більш крупної риби, яка харчується хамсою.
Вылов черноморской хамсы. Источник: ki-news.ru.
Сваї у спустошення Чорного та Азовського морів вбив і міст Путіна через Керченську протоку – основний канал міграції риби. Звісно, непоміченою для екології не залишиться і його загарбницька війна проти України. Масова загибель дельфінів це вже красномовно демонструє. Дослідження наслідків путінської війни для морської екосистеми неодмінно стануть темою наукових робіт, як свого часу стало вивчення наслідків гітлерівської війни. Вченим знадобляться роки, щоби підбити ековтрати. А от рибопромисловці свої збитки рахують вже сьогодні. Вони йдуть вже на десятки мільйонів рублів і загрожують підприємствам банкрутством. 
Валерій Сивочуб, глава Асоціації рибопромисловців Севастополя та Криму. Фото: ІА PrimaMedia
За словами глави Асоціації рибопромисловців Севастополя та Криму Валерія Сивочуба, через весняно-літній простой рибалки втратили близько трьох тисяч тонн вилову – майже чверть від запланованого. Адже з початком великої війни РФ кожен вихід в море кримські рибопромисловці мають узгоджувати з військовими, і часто отримують відмову. «Рибалки за останні півтора року понесли колосальні збитки. <…>Їм зараз непросто. Повірте, рибалки нічого не зароблять цьогоріч. <…> Ситуація складна. Готуємося до путіни в умовах надзвичайної нестачі оборотних коштів. Укладаємо контракти за невигідними цінами, аби тільки отримати якісь аванси. Важко. Такого не було ніколи», — сказав Сивочуб ForPost.
Він додав, що через неможливість вести промисел у Криму зо два десятки рибальських суден із Севастополя та Новоросійська перебралися з Чорного моря в Каспійське, і нині ловлять там кільку. Чи повернуться вони, велике питання, враховуючи ситуацію та дорожнечу переходу.
Рибалки на фоні Керченського мосту. Фото: Коммерсантъ
Про негаразди в галузі свідчать і дані “Кримстату” про переробку риби. За 8 місяців цього року в Севастополі приготували або законсервували 759,3 тонн риби та ікри. Це на 72,6 % менше, ніж за той же період торік. Війна Путіна поставила хрест і на кримських аквафермах, які вирощували мідій та устриць. Через заборону виходити в море фермери не можуть доглядати за своїм господарством. А через санкції зупинились поставки устричного молодняка із Франції.
Субсидії лише частково покривають збитки рибопромисловців. До того ж на всіх грошей не вистачає. В чергу за дотаціями в Криму, крім представників туристичної галузі та рибопромисловців, вишикувались сільгоспвиробники. І голодних ротів путінська війна плодить дедалі більше. Хто наступний крайній?
МАРИНА ПАСЮК, Центр Журналістських Розслідувань
