Вночі 29 жовтня Україна вчергове переведе годинникові стрілки на годину назад. Поняття "літнього" та "зимового" часу діють в нас з 1981 року, але практика показала, що ця традиція втратила сенс та сьогодні вже є, скоріше, шкідливою, аніж корисною.Традиційно, в Україні годинникові стрілки переводять двічі на рік, і наступний раз це станеться вже зовсім незабаром. Вночі у неділю, 29 жовтня, українці зможуть поспати на годину більше, але навіть попри таку "перевагу", пересічні громадяни не полишають надії, що цьогорічне переведення стане, нарешті, останнім в історії України.
"Незалежно від того, чи переводимо ми їх на годину вперед, чи назад, це порушує мій звичайний ритм життя. Переведення годинників викликає стрес і дискомфорт у багатьох людей, і все це заради чого? Сумнівної економії електроенергії й теоретичної вигоди. Нам варто серйозно задуматися про корисність цієї практики й, можливо, відмовитися від неї", - вважає киянин Тимур Сергійович, думку якого розділяє широко коло українців.
Вважається, що ідея переводити час належить американському науковцю та політичному діячу Бенджаміну Франкліну, який у 1784 присвятив окрему жартівливу публікацію темі "літнього" часу, в якій він підрахував скільки воску для свічок можна було б зекономити, якби люди більше використовували денне світло. Впродовж наступного сторіччя ця тема неодноразово обговорювалася різними політиками, але вперше втілила її у життя Німеччина під час Першої світової війни. Згодом її приклад наслідували й інші країни світу.
Втім, з тих пір минуло багато років, й думки щодо доцільності подальшої гри з часом розділилися. Вже 73 країни світу, серед яких Ісландія, Грузія та Японія - відмовилися від переведення годинникових стрілок.
Європа також намагається дійти консенсусу у цьому питанні. Європарламент прийняв рішення, згідно з яким країни ЄС ще з 2021 року мали відмовитися від переходу на "літній" та "зимовий" час. Цій постанові передувало загальноєвропейське опитування, за результатами якого 80 відсотків (з 4,6 опитаних мільйонів громадян) висловилися за скасування переведення годинників. Втім, європейські країни так і не змогли домовитися про те, який час на території ЄС буде використовуватися постійно, і це рішення було відкладене.
Так само в Україні: розмови про те, чи має сенс продовжувати гратися із часом, ведуться з року в рік, проте віз і нині там.
Економія енергії
В Україні вперше перевели годинники 42 роки тому – 30 жовтня 1981 року. З того часу наша країна грається з годинниковими стрілками щороку, зсуваючи їх на годину назад восени, і на годину вперед весною – задля економії електроенергії внаслідок нібито подовження світлового дня. Вважалося, що рахунок цих дій люди більше використовують сонячне світло та споживають менше електроенергії вдома та на роботі.Щоправда, ці аргументи давно застаріли, і сьогодні експерти розбивають їх ущент.
Так, за підрахунками економіста, координатора експертних груп "Економічної експертної платформи" Олега Гетьмана, переведення годинників цієї зими, навпаки, тільки збільшить навантаження на енергосистему.
"Після переходу на зимовий час в Україні збільшується споживання електроенергії, що створює додаткове навантаження на енергосистему, яка й без того працює в екстремальних умовах", - каже експерт.
За його словами, дані Оператора ринку свідчать, що у 2022 році споживання електроенергії в Україні за тиждень до переведення годинників становило 32,7 ГВт-годин. А у перший тиждень після — 36,8 ГВт-годин, що на 4,07 Гігават (або 13 відсотків) більше. Схожа ситуація була і у 2021 році. Тоді споживання збільшилося на 6 відсотків.
Втім, із його думкою погоджуються не усі.
"Мої калькуляції та розрахунки показують, що жодного об’єктивного збільшення споживання не відбувається. Відбувається певне згладжування споживання, піки (максимальне споживання вранці та ввечері – УНІАН) стають трохи менш високими", - розповів УНІАН директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.
Втім, за словами експерта, відчутної користі від переведення годинникових стрілок також немає.
Справа в тому, що головну частку енергетичного споживання на сьогодні складає вже не вуличне освітлення, як ще минулого сторіччя (до того ж, від переведення годинників темна частина доби не скорочується, а лише зміщається на період, коли більшість людей сплять, а вуличні ліхтарі все одно працюють, допоки в них є потреба, незалежно від того, який час показують наші годинники), - а енергоємні підприємства, побутові прилади бізнесів та громадян, робота яких жодним чином не залежить від світлової доби. А тому переведення годинників сьогодні вже є, скоріше, даниною застарілим традиціям, аніж об’єктивною енергетичною необхідністю.
Здоров’я громадян
Якщо про вплив на енергосистему ще можна дискутувати, то висновки медиків одностайні - переведення годинників завдає очевидної шкоди здоров’ю громадян.Гра з часом порушує біоритми людини - це так звані циркадні (або добові) ритми організму, які регулюють сон, харчування, температуру тіла та інші процеси. Переведення годинників може призвести до безсоння, хронічної втоми, головного болю та розладу травлення.
Люди, які страждають від депресії або хвороб серцево-судинної системи, можуть відчути погіршення свого стану після переходу на "зимовий" або "літній" час. Крім того, лікарі констатують, що зміни в часі сприяють зниженню імунітету (що особливо шкідливо у демісезонні періоди, коли епідеміологічна ситуація суттєво погіршується) та навіть зростанню ризику інфарктів.
Економічні наслідки
Інший аргумент за переведення годинникових стрілок, який із часом втратив свою актуальність – економічний. Раніше збільшення світлового дня, теоретично, допомагало підприємствам та офісам витрачати менше грошей на освітлення приміщень, а отже – мінімізувати витрати. Проте на практиці він вже давно не працює.По-перше, електроприлади "жеруть" набагато більше електроенергії, аніж освітлення. По-друге, співробітники підприємств не економлять електроенергію на роботі і нерідко вмикають світло у будь-який час доби, навіть коли за вікном світить сонце. І по-третє, з початком сезонів карантинів під час пандемії, а тим більше — великою війною, кількість працівників, які працюють з дому, збільшилася. Разом з цим скоротилися і витрати підприємств.
"Переведення годинників веде до зміни реакції організму, що спричиняє зменшення імунітету та підвищення захворюваності. З економічної точки зору роботодавці збільшують таким чином витрати на лікарняні. Негативних наслідків більше, ніж тої "вигоди", пов'язаної зі збільшенням світлового дня, яке людина використовує на робочому місці, особливо з погляду на те, що багато людей сьогодні працює віддалено", - розповів економіст Олег Пендзин у коментарі УНІАН.
За словами експерта, тим підприємствам, які працюють в потоковому режимі, взагалі без різниці, чи був переведений час, чи ні. Вони витрачають електрику цілодобово.
Ще один міф, пов’язаний з переведенням годинників – нібито підвищення продуктивності співробітників за рахунок збільшення світлового дня: адже працювати, коли світить сонечко, простіше, аніж у темряві. Частково це правда, але через шкоду здоров’ю та довгий період адаптації організму продуктивність праці одразу після переведення стрілок може, навпаки, знижуватися, а тому цей ефект також є сумнівним.
"Я не є прихильником переведення годинників, бо з економічної точки зору жодної доцільності в цьому нема", - підсумував експерт Пендзин.
Історія українських годинників
Більша частина території нашої держави знаходиться у другому часовому поясі. Тільки майже вся Закарпатська область – у першому, і Луганська та частково Донецька та Харківська – у третьому. А отже, для більшої частини території нашої держави природнім та географічним (коли опівдні сонце розташоване прямо над головою) є "зимовий" час.Питання про те, щоб нарешті відмовитися від ігор із часом, перейшовши на постійний стандарт, підіймалося в Україні кілька разів.
Вперше – у 1996 році, коли Державна служба єдиного часу та еталонних частот запропонувала окремі графіки праці для кожного регіону, в залежності від їхнього часового поясу. Так, якщо на більшості території України робочий день розпочинався о 9 ранку, то, наприклад, у Донецьку, де світало раніше, пропонувалося змістити його на півгодини раніше (на 8:30), а на Закарпатті – навпаки, на півгодини пізніше (на 9:30). Однак, цій ідеї не судилося втілитися у життя, і стрілки годинників продовжили переводити.
Наступна спроба обговорити питання доцільності часових ігор була у 2010 році, але належної уваги їй не приділили.
Більше шансів на відмову від переведення годинників було у 2011 році, коли на постійний "літній" час перейшла сусідня Росія. Одіозна "Партія регіонів", що на той час стояла біля українського керма, хотіла в усьому походити на ворожу нам державу і запровадити "літній час" і в Україні. Верховна Рада тоді навіть прийняла відповідний закон, але завдяки тиску громадськості через невдоволення проросійським курсом це рішення відмінили.
Наступного ж разу українські депутати повернулися до питання переведення годинникових стрілок за десять років - у 2021 році, запропонувавши залишити на усій Україні "зимовий" час. Проте, через чергові дебати щодо того, на якому часі лишатися, голосування за відповідний законопроект провалилося.
Справа в тому, що східні області України не задоволені "зимовим" часом, через який у них світає та темніє занадто рано, західні ж області, навпаки, виступають проти "літнього" часу, при якому взимку о 9-й ранку у них ще темно.
"Україна географічно знаходиться у кількох часових поясах, тому не дійшли до ладу у Верховній раді, який час залишити", - пояснює нардеп від "Слуги народу" Галина Третьякова.
Щоправда, вона додає, що влада готова повернутися до питання скасування переведення годинників, якщо будуть відповідні ініціативи від бізнесу.
"Я думаю, що народні депутати будуть за це голосувати. Міністерству економіки, на цих цифрах (пропозицій бізнесу — УНІАН), потрібно буде ще раз подати кабмінівський законопроєкт щодо скасування. Я особисто за, бо вважаю, що шкоди більше", - додала нардеп від "Слуги народу".
Водночас, більшість експертів переконані, що попри те, що переведення годинникових стрілок має нарешті відійти у минуле, робити це краще разом із Європейським Союзом, аби менше страждала робота пасажирських та вантажних перевезень.
Тож, сподіваємося, що європейські країни нарешті дійдуть консенсусу у питанні часу, а разом із ними – і ми. А поки Україна продовжує гратися із годинниковими стрілками, лікарі надають громадянам поради, як простіше пережити цей турбулентний період: пити більше води, частіше відпочивати та гуляти на свіжому повітрі та намагатися нормалізувати сон за тиждень до моменту переведення – цьогоріч це 29 жовтня.
УНІАН