У Херсоні триває процес деколонізації та дерусифікації топонімів, в ході якого частину вулиць, проспектів, площ та парків уже перейменували. Наразі Херсонська міська військова адміністрація оприлюднила чергове онлайн-обговорення щодо зміни низки топонімів у місті.При цьому не вщухли пристрасті щодо попередніх рішень ХМВА, про які громадськість дізналася 16 жовтня. Зокрема, хвилю нерозуміння викликало рішення міської влади відійти від результатів проведеного онлайн-опитування містян й перейменувати деякі вулиці без урахування думки громадськості.
Зокрема, йдеться про такі випадки перейменувань, в яких нові назви топонімів навіть не виносилися на обговорення, а підтримані містянами варіанти влада просто відкинула.
Що викликало незгоду херсонців
Так, площа 200-річчя Херсона тепер матиме назву площа Збройних Сил України. Ми тут не говоримо про те, що таке перейменування недоцільне, але даного варіанту навіть не було серед запропонованих владою та відповідною комісією.Також нове ім'я без затвердження херсонців отримала й вулиця Московська — тепер вона йменуватиметься вулицею Студентською. Логіка, можливо, й присутня, втім містянам пропонували зовсім інші назви: Фальцфейнівська, Родини Фальц-Фейнів або Кінна (останній варіант підтримали самі херсонці).
Багатостраждальна вулиця Потьомкінська відтепер матиме ім'я Михайла Грушевського. От тільки й цей варіант не обговорювався містянами. Втім, аналізуючи пропозиції профільної комісії, можна дійти висновку, що вулиця Грушевського більш прийнятний варіант, аніж, до прикладу, Базарна чи Ринкова (херсонці проголосували останній варіант).
Варіант з перейменуванням вулиці Суворова теж викликав неоднозначні відгуки. Відтепер не просто не існує вулиці імені московитського м'ясника, її ще й розділили на дві окремі — пішохідну частину та проїжджу. Якщо щодо найменування другої питань немає — вулиця Католицька сприйнята херсонцями позитивно, то от назву пішохідної вулиці містяни розкритикували.
На думку редакції «Кавун. City» вулиця Європейська також є доволі розмитим та безсенсовним іменем для однієї з центральних вулиць нашого міста, яке розмиває його самобутність. Варто зазначити, що містяни проголосували за те, аби всю вулицю Суворова перейменувати на вулицю Героїв Херсона.
Вулицю Чернишевського міська влада попри рішення містян перейменувала не на Бонч-Осмоловського, а на честь розстріляного окупантами диригента Юрія Керпатенка. Ми не піддаємо сумніву той факт, що такий топонім у місті необхідний, втім все ж таки треба було порадитися з цього приводу з херсонцями. Щось нам підказує, що вони не були б проти.
Також херсонці підтримали перейменування вулиці Карбишева на честь лікаря Яковенка. Але тут міська влада вчинила вкрай дивно, давши одній з найвідоміших вулиць Херсона абсолютно нейтральне та безлике найменування Каштанова.
Дослідити питання з перейменуваннями частини топонімів Херсона можна за нашими попередніми публікаціями на цю тему:
Епопея триває. Нові пропозиції
Увечері 17 жовтня Херсонська міська військова адміністрація оприлюднила нове онлайн-обговорення або ж голосування щодо низки топонімів, які також необхідно перейменувати. Й одразу ж в містян виникли нові запитання.Нумо розбиратися з новими пропозиціями.
На голосування винесли ...... топонімів, які найближчим часом планують деколонізувати. Варіанти нових назв до них викликали серйозні запитання й побоювання херсонців щодо втрати ідентичності нашого міста.
Найбільше обурень у херсонців викликали варіанти, які в ХМВА запропонували для проспекту Ушакова. Чомусь там абсолютно відкинули історичну назву топоніму — вулиця Говардівська, натомість запропонували назвати його проспектом Незалежності або ж проспектом Волі. Абсолютно безликі та штамповані варіанти, які знеособлюють центральну вулицю Херсона, перетворюючи її на одну з десятків (а то й сотень) однойменних вулиць України.
Вулицю Пестеля пропонують перейменувати на вулицю Очаківську або вулицю Повітряних сил. Запропоновані варіанти є доволі нейтральними, втім прийнятними, зайвих питань до себе не викликають.
Щодо вулиці Пугачова міська влада запропонувала такі ймовірні назви: Бахмутська, Богдана Бандери або ж Трояндова. Останній варіант, як на нашу думку, абсолютно неприйнятний навіть для потенційного розгляду й винесення на голосування. А от перший та другий варіант рівнозначні у своїй вазі та необхідності. В будь-якому випадку, як би не назвали цю вулицю, другий варіант має втілитися у Херсоні також.
Провулок Пугачова у міській владі пропонують розділити надвоє: від площі Ґаннібала до проспекту Ушакова та від проспекту Ушакова до вулиці Іллі Куліка. Відповідно, маємо й різні варіанти перейменувань:
- відтинок Ґаннібала — Ушакова: запропоновано назви провулок Гайдамацький або провулок Гетьманський;
- відтинок Ушакова — Куліка: провулок Меморіальний або провулок Чорноморського козацтва.
Вулицю Степана Разіна пропонують перейменувати на честь українського гетьмана Івана Мазепи (одразу зазначимо, що такий топонім мав би бути в нашому місті) або ж на честь української художниці Поліни Райко. Жінка жила та творила в Олешках (чомусь в пояснення до пропозиції місто назвали Цюрупинськом), розмалювала власне помешкання картинами в стилі наївного мистецтва. Після підриву окупантами дамби Каховської ГЕС майже весь доробок художниці опинився під водою й фактично є знищеним...
Також у ХМВА пропонують змінити назву й провулку Степана Разіна. Тут маємо одразу дивний та відносно прийнятний варіанти. До дивного ми відносимо запропоновану нейтральну назву провулок Горіховий. Серед відносно прийнятних ми вважаємо варіант провулок Остапа Вишні. Попри те, що він не був нашим земляком, на Херсонщині письменник-гуморист мав дачу, де часто відпочивав та творив.
От тільки на думку редакції «Кавун. City» видатний український письменник заслужив на те, щоб його іменем назвали топонім більше розмірами за 2-3 будинки.
Вулицю Льва Толстоґо у Херсоні пропонують перейменувати на вулиці Марка Вовчка або ж Романа Набєгова. Тут коментувати, певно, особливо нічого й ми здогадуємося, що самі херсонці оберуть саме другий варіант — на честь херсонця, який боронячи нашу державу, загинув під час виходу з Іловайського котла.
Вулицю Молодогвардійську херсонська міська влада пропонує перейменувати на вулицю Пластову (на честь всеукраїнської скаутської організації «Пласт»). Або ж вшанувати пам'ять загиблого під час одного з терористичних обстрілів Херсона правоохоронця Андрія Тарчинського.
Здається, тут обговорення безальтернативне. Та головне, що херсонцям запропонували варіанти й питають їх думку. Сподіваємося, що як би містяни не проголосували, саме їх позиція буде головною при виборі нової назви.
А от провулок Сибірський має доволі безликі варіанти для нових назв від міської влади. Херсонцям пропонують обрати між Просвітницьким та Сонячним. Подекуди здається, що наше місто хочуть перетворити такими назвами на подобу Квіткового міста з книг московитського письменника Ніколая Носова про Нєзнайку.
А от пропозиції щодо перейменування проспекту адмірала Сєнявіна вже мають бодай один адекватний варіант. Тут маємо на вибір проспект Національної Гвардії України або ж Таврійський. Маючи прив'язку до місцевості, виглядає логічною назва Таврійського, втім може виникнути плутанина — проспект Таврійський у Таврійському мікрорайоні. Тож логічніше припустити, що херсонці мали б підтримати пропозицію щодо вшанування Нацгвардії.
Далі маємо ще одну скандальну ситуацію. За відсутності варіанту назви проспекту/вулиці Говардівської для центрального проспекту міста, нам пропонують ім'я Джона Говарда надати вулиці Нєкрасова. Втім, поруч з тим існують й інші варіанти — Козацька або Скіфська.
Звертаємо увагу на те, що в разі, якщо херсонці підтримають найменування цієї вулиці на честь Джона Говарда, то автоматично відпаде можливість вимагати від міської влади назвати центральний проспект його іменем (а це історична назва, якщо що, саме для сучасного проспекту Ушакова).
Та в нас виникає ще одне зауваження — до варіанту топоніма вулиця Скіфська. З двох наразі чинних в українському правописі версій подання назви народу (скити та скіфи) обрано той, що більше відповідає московитській мові. На нашу думку, необхідно використати питомо українську версію — Скитська вулиця, адже все одно з часом ми прийдемо до того, що росіянізми та русифіковані варіанти витіснять з нашого мовлення суто українські форми слів.
Проспект Кутузова у Херсонській міській військовій адміністрації пропонують перейменувати або на проспект Захисників України, або на проспект Рятувальників. Тут ми б радили також звернутися до мовознавців, адже не дуже впевнені в тому, що форма «рятувальник» відповідає нормам чинного правопису української мови.
Ще один, здається, безальтернативний випадок з перейменуванням топоніма — це вулиця Кольцова. Для неї також існує два варіанти — безлика вулиця Юридична, або ж вулиця Руслана Сторчеуса.
Нагадаємо, херсонці вимагали надати одній з вулиць нашого міста ім'я Сторчеуса вже давно. Як варіант розглядали навіть вулицю Кірова (наразі перейменована на історичну назву — Лютеранська). Та тоді з цього приводу спалахнув серйозний скандал — тогочасна виконувачка обов'язків керуючої справами виконкому Херсонської міськради Катерина Гандзюк різко виступила проти перейменування вулиці Кірова на честь Руслана Сторчеуса, заявивши, що з моменту його загибелі минуло «недостатньо часу». Та це не завадило її прихильникам одразу ж після трагічної загибелі жінки в порушення процедури надати саме вулиці Кірова її ім'я. Хай і тимчасово — рішення згодом скасували у судовому порядку.
На щастя, Лютеранська вулиця повернула собі історичну й виправдану назву, а от Руслан Сторчеус заслуговує на те, аби містяни вшанували його пам'ять.
Вулицю Комарова у Херсоні пропонують перейменувати на честь Головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича, або ж назвати просто Забалківською. Здається, херсонцям тут (та і в деяких інших варіантах) дають вибір без вибору. Та зазначимо, що вулиці Бандери та Шухевича, рівно як і Грушевського чи Мазепи, мають бути в нашому місті безсумнівно.
Вулицю Марії Фортус у Корабельному мікрорайоні міста пропонують перейменувати на честь закатованого у Херсоні нквдистами польського громадського діяча Маріуша Заруського або ж увіковічнити в назві Морську піхоту. Здається, обидва варіанти мають право на існування.
А от для провулку Марії Фортус чомусь уже підібрали абсолютно пусті назви проовулку Піщаного або Ранкового. Звісно, звучить це цікаво й поетично, але наскільки це відповідні назви саме для топонімів? Питання швидше риторичне...
І далі маємо «важку артилерію» — перейменування вулиці 28-ї Армії. Тут пропонують абсолютно рівнозначні та важливі варіанти: або 124-ї бригади ТРО, або ж Валентини Крицак. Думаємо, пані Валентина не потребує додаткового представлення, та все ж нагадаємо, що це відома херсонська волонтерка, учасниця Революції Гідності, яка передчасно покинула нас внаслідок тяжкої хвороби 2016 року.
В цьому голосуванні херсонцям буде вкрай важко обрати «фаворита», тож вважаємо за необхідне для варіанта, який набере менше голосів, знайти реалізацію в нашому місті все одно.
Для провулку Смоленського у Херсоні запропонували одразу три можливі назви: провулок Хлібний, Військових медиків або Влада Ковальова. Зважаючи, що на цьому провулку розташувалася Станція швидкої медичної допомоги, варіант з провулком Хлібним навіть не мав би розгяладтися. Щодо Військових медиків усе зрозуміло й обґрунтовано, а про Влада Ковальова треба пояснити: чоловік родом з Каховки, він служив у батальйоні «Херсон» й загинув під час виходу з Іловацського котла, рятуючи життя побратимів. Тож переназвати цей провулок іменем Влада Ковальова — доволі аргументований варіант.
Набережну генерала Федорова (а більшість херсонців знають її тільки як набережну біля бібліотеки Гончара) пропонують перейменувати на Дніпровську набережну або ж Героїв Херсона. Обидва варіанти мають право на існування, та, здається, що все одно не приживуться. Адже херсонці за інерцією будуть називати її просто набережною біля бібліотеки.
Насамкінець площу Ґанібала пропонують приурочити до незламності духу херсонців, які пережили окупацію та не зломилися. Відповідні й варіанти — площа 11 листопада (дені звільнення Херсона від загарбників) або ж площа Незламності.
Як бачимо, пропозицій вкрай багато і вони доволі різноманітні. Деякі з них можна впевнено назвати скандальними, деякі — безґлуздими. Та головне, що процес деколонізації нашого міста триває, а отже воно набирає все більше українських та європейських рис. Сподіваємося, у міській владі врахують свої помилки та виправлять їх.
А ми ж і далі будемо спостерігати за тим, як відбувається трансформація нашого міста.
Кавун.Сity