Під загрозою опинилося життя тисяч мирних жителів
Підрив окупантами Каховської ГЕС спричинив найбільшу техногенну катастрофу в Європі за десятиліття. Під загрозою опинилося життя тисяч мирних жителів. Найгіршою ситуація була для лівобережжя Херсонщини. Не розуміючи, що відкриють «скриньку Пандори», російські окупаційні війська направили русло Дніпра на свої ж позиції. За лічені години було затоплено 600 квадратних кілометрів Херсонщини, з яких 68 відсотків – лівобережжя.
Добрати інакшого слова ніж геноцид українського народу – не вдається. Загарбники забороняли покидати будинки і населені пункти, відбирали човни, обстрілювали людей з автоматів та артилерії, і зрештою не організували жодної евакуації. Але навіть у найскрутніших умовах, українці, які опинилися сам на сам із смертельною стихією, мали надію на порятунок, адже за справу порятунку взялися прикордонники Херсонського загону.
24/7 охоронці кордону допомагали цивільному населенню евакуйовуватися із затоплених будівель та зберегти найцінніше – власне життя. Одним із прикордонників, які рятували херсонців був Док. Від самого ранку до пізньої ночі, день за днем, ризикуючи власним життям, він допомагав цивільним.
«Від мого командира надійшла інформація, що в окупованому населеному пункті, що на лівобережжі Херсонщини знаходяться люди на маленькому острівці. Я без жодного вагання вирішив, що ми неодмінно виїжджаємо на операцію. Так, саме операцію адже щоб дістатися на той берег, потрібно мати неабияку підготовку та ретельне планування маршруту», – ділиться спогадами Док.
Прикордонники вирушили за вказаним маршрутом під керуванням аеророзвідки. Коли йдеться про людські життя, «очі» в небі повинні бути завжди. Наближаючись до місця перебування людей, Док жахнувся, адже люди знаходились на маленькому клаптику землі з усіх сторін оточеному водою. «Коли ми підпливали, вже було видно купу наметів та людей котрі чекали на нас. Але відчуття тривоги не покидало ні на мить, здавалося, що це може бути пастка. Працювали блискавично – одразу взялися розміщувати людей та їхніх тварин на човні. Той день був насичений адреналіном та бажанням допомогти людям, нашим людям...», – розповідає Док.
Наших воїнів зустрічали, як справжніх героїв, вони зробили неможливе – ризикуючи власним життям, відправились прямісінько під ворожі кулі та почали евакуйовувати людей. Про цю історію можливо колись напишуть книгу, чи знімуть документальний фільм, але у пам’яті врятованих людей вдячність прикордонникам залишиться назавжди.