Журналісти видання "Гривна" поспілкувалися з жителями Олешок, яким вдалося нещодавно вибратися з окупованого та затопленого міста. Як живе місто після потопу? Про окупацію, волонтерство, жертв великої води та евакуацію - далі в матеріалі.
Про теракт на Каховській ГЕС жителі міста дізналися з новин та від друзів чи родичів, які обривали телефони. 6 червня в Олешках ще була електроенергія, інтернет та зв'язок. Саме від друзів про підрив росіянами гідроелектростанції дізнався Сергій (ім'я змінене з міркувань безпеки).
"Десь о 5-й ранку мені подзвонила подруга, яка була тоді в Києві, сказала про ГЕС. Тоді я почав збирати документи та деякі речі в рюкзак. Набрав воду у всі пляшки. Далі, поки працював російський зв'язок, обдзвонював всіх знайомих, хто живе біля річки, щоб знати, наскільки піднялась вода. Однак десь до 12-ї в центрі все було більш-менш стабільно. Вода звичайно піднялася, але не дійшла до будинків в центрі біля "Дитячого пляжу", - згадує Сергій.
Від самого ранку по вулицях міста почали ходити люди із зібраними речами в пошуках евакуаційних автобусів. Однак евакуацію окупаційна влада Олешок в перші дні так і не оголосила.
"У центрі вже зникли світло та зв'язок, тому, що відбувається в місті дізнатися було важко. В центрі люди заспокоїлися, що вода начебто не прибуває. Хоча, як виявилося потім, вже почало топити будинки в кількох районах", - каже містянин.
На другий день після підриву ГЕС було видно наслідки російського теракту. Висота води подекуди була до 6 метрів. Порятунком людей зайнялися самі жителі Олешок, які витягли з дворів човни з моторами, що поки не встигли вкрасти або забрати окупанти. До слова, брали участь у рятуванні й деякі ворожі військові. Але більшість окупантів із 6 червня просто втекли з міста, поки була така можливість. А окупаційна влада та прокремлівські пропагандисти допомагали лише на словах - у місті не було так званих "рятувальників" російського МНС, про яких звітували гауляйтери в соцмережах.
"Рашисти у своїй більшості просто зникли. Я бачив, як вони ще 6 червня активно пакували речі. На другий день я нарахував не більше 20-30 окупантів. Частина з них допомагала місцевим забирати на човнах людей з районів Хуторище та Рибхозу, поки інші активно "віджимали" у людей сім-картки українських операторів, бо лише український зв'язок залишився в місті, але працював не всюди", - розповідає Сергій.
Постраждалих поселили до місцевої лікарні. Потім були відкриті школи, де ночували люди, будинки яких затопила вода. Попри тиск з боку окупантів, активну роботу продовжували місцеві волонтери, розповідає місцевий житель Микола, який також надавав допомогу людям.
"Волонтери дуже допомагали. Хто чим може. Хтось речами, як я. Хтось житлом та їжею. Тиск на волонтерів був чималий. Бували випадки, що деяких забирали, як кажуть, "на підвал", - каже Микола.
Досі невідома кількість загиблих внаслідок затоплення міста. На думку Миколи, загинули під час потопу більше 200 місцевих жителів. Окупаційна влада дані про загиблих приховує. Варто додати, що, за інформацією Центру національного спротиву, понад 500 жителів Олешок загинули через підрив росіянами Каховської ГЕС. Речник Херсонської ОВА Олександр Толоконніков в ефірі національного телемарафону зазначив, що попередньо відомо про загибель 10 людей.
"Але ми думаємо, що ця цифра буде набагато більшою, бо окупанти і далі навіть рідних не пускають туди, щоб забрати тіла. І кажуть, що будуть вивозити потім всіх. Також реєструють в лікарні не як потонулих людей, а що нібито смерть наступила внаслідок зупинки серця. Тобто пробують різними шляхами знизити цю криваву статистику, до якої окупанти причетні", - наголосив речник Херсонської ОВА.
Коли з'явилася можливість проїзду автомобілем в бік Раденська та Копанів, волонтери почали евакуацію людей. Якщо спочатку військові ворога не заважали їхнім діям, то трохи згодом окупанти почали створювати проблеми. Почалося з перевірок на блокпостах. Далі за "справу" взялися ФСБ. З власних джерел журналісту "Гривні" стало відомо про одного затриманого волонтера працівниками російських спецслужб наприкінці червня. Доля затриманого наразі невідома.
На думку жителя міста Сергія, полювання на волонтерів пов'язане з небажанням людей їхати з російським МНС, яке також вивозило містян у так звані "пункти тимчасового розміщення" в інші окуповані міста Херсонщини, Крим або Росію. За його словами, евакуація від окупантів не мала "популярності" серед місцевих. Усе більше містян зверталися до волонтерів, щоб виїхати на підконтрольну Україні територію або в Європу. І це попри складнощі перетину кордону та довгу дорогу через територію Росії.
"Виїхав за допомогою волонтерів безкоштовно. Дякую їм за це. Їхав два тижні, бо був з котом, Без нього мабуть трохи раніше приїхав би. Проблеми з ФСБ не те що були, але був дуже великий тиск з їх боку. Казали, що можуть вбити і таке інше. На кордоні вже з Латвією нас тримали росіяни 10 годин, але пропустили", - згадує Микола.
За словами Сергія, великий тиск чинять прикордонники ФСБ на адмінкордоні між Херсонщиною та Кримом. Його тримали на пункті пропуску майже 10 годин.
"Нашу групу волонтери попередили щодо того, як проходити "співбесіду", як фсбшники це називають. Зокрема, казати, що їдеш до Криму за документами РФ, їхнім сертифікатом на житло, відпочинок. Тобто, не казати, куди ти їдеш насправді. Було, що при нас розвертали сім'ї назад. Водії сказали, що такі перевірки почалися з 5 червня. Раніше вся процедура займала не більше 20 хвилин", - каже Сергій.
Скільки людей залишилося наразі в Олешках, сказати складно. Але ті, хто залишився, намагаються врятувати речі після потопу та висушити житло. Місто намагається жити після трагедії і попри окупацію.
"Вода вже майже зішла. Місто багато втратило після потопу. Дуже багато руйнувань, багато загиблих. Місто й надалі намагається жити. Працює лише ринок та кілька магазинів з продуктами. А ось отримати якусь медичну допомогу в Олешках важко", - каже Микола.
Сергій додає, що російські загарбники посилили тиск на українців, які досі не отримали ворожі паспорти. Цивільному населенню відмовляють в медичній допомозі, соціальних виплатах, пенсіях та допомозі після потопу, на якій публічно роблять піар гауляйтери.
