Про це ZMINA розповіла знайома Олексія Кравця Катерина.
Фото: надане знайомою Олексія Кравця КатериноюКатерина розповіла, що російські військові ставили її на коліна та приставляли до голови знятий з запобіжника автомат. Жінку розпитували про друзів та родичів, які служили в АТО або входили до батальйону “Азов”. Коли окупанти знайшли у неї в телефоні підписку на групу “Каховський рух”, то пообіцяли її пристрелити на очах у сімʼї. Після цього Катерина разом з родиною виїхала з окупованої території.
Жінка пригадує, як на початку окупації російські військові розстрілювали або переїжджали цивільні машини, які їм траплялися на шляху. Потрощені автівки досі стоять на узбіччі дороги, що йде до Чаплинського адмінкордону.
“Людей, які жили не за місцем приписки, окупанти виселяли з будинків. У деяких батьків забирали дітей, щоб нібито відвезти на відпочинок. Потім з’ясовувалося, що їх віддавали в російські сім’ї на усиновлення. Я знаю 10 дітей, яких досі не можуть знайти”, – розповідає жінка.
За словами Катерини, Олексій шукав свого друга, якого затримали російські військовослужбовці. Окупанти попередили волонтера, що якщо він продовжить пошуки, то сяде “на підвал”. Проте чоловік продовжував розшукувати свого товариша. 19 січня 2023 року о 10-й годині вечора до нього додому приїхали 10 озброєних російських військових, 5 з яких залишились на вулиці. Окупанти скрутили волонтера, вивели його з під’їзду, посадили до машини та повезли у невідомому напрямку.
Після затримання Олексія росіяни провели обшуки у його квартирі, будинку, оселі батьків та гаражі. Катерині відомо, що під час огляду домівки чоловіка вони забрали з собою телефони, техніку та посвідчення волонтера.
“Перед викраденням він вивозив людей до Криму і на пункті пропуску у нього забрали документи. Однак через два тижні йому все ж таки повернули паспорт”, – пригадує Катерина.
Жінка додала, що після того, як росіяни забрали волонтера, 10 окупантів поселилися у його будинку. Вони навіть поміняли на дверях замки, тому його батьки не змогли забрати з оселі речі свого сина.
У пошуках Олексія батьки, як пригадує Катерина, їздили до військової “комендатури” та “поліції”, але їм скрізь казали, що такого не затримували. Потім окупанти стверджували, що його забрали українські партизани. Через три тижні волонтер сам їм зателефонував та сказав, що з ним усе гаразд. Чоловік періодично виходить на зв’язок для того, щоб попросити купити якісь речі (останній раз це були смартгодинник та навушники AirPods). Кожного разу під час їхнього спілкування Олексій каже: “Дякую Володимиру Путіну! Мене добре годують, у мене все добре“.
“Його батько не витримав такого стресу та невдовзі помер. Олексія навіть не відпустили на його похорон”, – додає його знайома.
Свідки розповіли жінці, що якось росіяни привозили побитого та опухлого Олексія до селища Любимівка, де проживають його батьки. Він настільки змінився, що односельці його одразу не впізнали.
Як пригадує Катерина, перед Великоднем чеченці привезли Олексія до мами в Любимівку за речами. Чоловік зайшов у двір, обійняв матір та взяв у неї з рук сумки з одягом. Тоді він її сказав: “Все буде добре“. Вона помітила, що він зголив бороду, з якою завжди ходив, і запитала: “А де твоя борода?”. Він відповів: “Я недостойний носити її“. Після цього його знову посадили до машини й повезли у невідомому напрямку.
“Його мама казала, що він був з синцями, худий та виснажений. Хоча Олексій завжди був кремезним чоловіком більш ніж двох метрів на зріст”, – зазначила Катерина.
Звільнені чоловіки, які сиділи з Олексієм у в’язниці, казали жінці, що їх утримували у Чонгарі. Всього там було до 50 цивільних заручників. Інших людей почали перевозити з Херсона до Нової Каховки після деокупації Правобережжя. Декого з затриманих окупанти вивезли до Краснодара та Ростова. За словами тих, кому вдалося повернутися з полону, перші два тижні бранців не годують, б’ють, застосовують електричний струм, ламають ноги та руки.
Катерині відомо, що Олексія звинувачують у підриві колаборанта та “голови” села Любимівка Андрія Штепи. У цій справі росіяни відкрили кримінальне провадження за статтею “тероризм”.
Як пригадує жінка, Штепа разом з російськими військовими забирав людей “на підвали”, привласнюючи їхнє майно. Він був сусідом Олексія, з яким у нього були неприязні стосунки. Після загибелі Штепи до Каховки приїхав його син, який разом з окупантами почав всіх забирати “на підвал”.
“Олексій їм (росіянам) казав, що він як волонтер допомагав людям, роздаючи гуманітарну допомогу та вивозячи їх до Запоріжжя та Криму. Вони натомість кажуть, що він нібито допомагав ЗСУ. Що він їх (окупантів) зрадив. Його утримують вже пів року, але доказів його провини так і не знайшли”, – наголошує знайома волонтера.
За її словами, по цій справі проходить 5 осіб. Одних звинувачують в організації підриву машини, а інших у її виконанні. Олексія забрали першим, другим став чоловік, який намагався через Латвію виїхати з окупованої території. Його затримали та повернули до Каховки. Деяких з “підозрюваних” росіяни відпустили без документів, щоб ті не змогли виїхати з міста.
За словами жінки, у день підриву Штепи волонтер вивозив людей до Криму. Він не був у Каховці, а знаходився у Сімферополі. Попри докази його відсутності у місті, росіяни все одно продовжують стверджувати, що це був Олексій.
“Їх били та катували, щоб вибити потрібну їм інформацію. Люди не витримували фізичних знущань та говорили усе, що вони від них вимагали, оббріхуючи себе”, – розповіла Катерина.
Вона додала, що росіяни не повідомляють рідним волонтера про судові процеси, які вже розпочалися. Родичі лише чули, що на території окупованого Криму проходив закритий суд по справі Олексія. Ще має відбутися два судових засідання. Близькі волонтера бояться, що якщо росіяни будуть відступати з окупованих територій, то можуть вбити чоловіка.
За словами знайомої Олексія, росіяни викрали та утримують у в’язницях людей з Каховки, Нової Каховки, Олешок, Генічеська та Чаплинки. Майже усі чоловіки, які залишилися в Любимівці, були “на підвалі”. Ті з них, хто встиг заховати закордонний паспорт, змогли виїхати з окупованої території до Європи.
Наостанок Катерина розповіла, що після окупації Каховки Олексій як волонтер вивозив людей з окупованої території до Запоріжжя поки це можливо було, а потім до окупованого Криму. Попри небезпеку він продовжував активно співпрацювати з українськими волонтерами, які йому передавали гуманітарну допомогу. Крім того, він не лише брав участь у “Богатирських іграх”, а й тренував чоловіків.
Нагадаємо, Центр прав людини ZMINA разом з українськими та міжнародними партнерами документує насильницькі зникнення, затримання та викрадення цивільних осіб на тимчасово окупованих територіях. Якщо ваші рідні зникли або ви маєте побоювання, що їх могли викрасти, напишіть, будь ласка, на нашу електронну адресу [email protected]. Наш представник зв’яжеться з вами.
Отримана інформація за згодою заявника буде використана для звернень до національних та міжнародних слідчих органів, а також міжнародних організацій для внесення ними інформації до періодичних звітів, зокрема до Комітету ООН проти тортур, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань подій в Україні, Моніторингової Місії ООН з прав людини в Україні, Міжнародного кримінального суду тощо для документування та подальшого розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні та притягнення винних до відповідальності.