Влад Руденко став жертвою психологічного та фізичного насильства під час 8-місячного ув’язненняТорік у жовтні Тетяна Бодак поїхала на південь України на похорон матері. Поки її не було, прибули озброєні росіяни у балаклавах та наказали її 17-річному синові Владу Руденку йти з ними. Спочатку він відмовлявся, але згодом зрозумів, що не має іншого вибору. Про це йдеться у спеціальному репортажі Sky News, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.
«У них була зброя. І я зрозумів, що може трапитись щось погане. Тому зібрав речі і пішов із ними. Краще з ними не сперечатись», – розповідає Влад.
Так розпочиналось його 8-місяне перебування в руках росіян, а саме в таборах на окупованих територіях Херсонської області та Криму, далеко від своєї сім’ї, будинку та всього, що він знав і кому довіряв.
Тетяна була у нестямі.
«Я сумувала і переживала за нього, особливо коли не було зв’язку», – згадує Тетяна.
На фотографіях, які Влад надсилав матері, він позував із пістолетом та боксував, хоча раніше ніколи не займався спортом.
Але були й більш тривожні ознаки: травми, зламана нога та палець.
Росіяни помістили Влада в одиночну камеру, де він планував накласти на себе руки.
«Це було складно. П’ять днів, я ні з ким не розмовляв. Бачив лише людей, які приносили мені їсти. Сидів і думав, що робити. Я був просто в ізоляції, нічого не чув, от і думав про самогубство», – зізнається Влад.
За його словами, окупанти постійно стверджували, що Україною правлять нацисти, що їхні родини відмовились від них, а також пропонували стимули для отримання російського громадянства, зокрема гроші та квартиру.
Щоб врятувати Влада, Тетяна ризикнула здійснити небезпечну подорож з України до Польщі, потім до Білорусі, перш ніж вилетіти до Москви та наземним шляхом через Росію до окупованої території України.
«Щоразу, коли я думаю про це, то хочу просто забути, як про жахіття, якого ніколи не було. Я переживала, що мене могли забрати, і я ніколи не повернулася б, і я боялася, що більше ніколи не побачу своїх дітей, не тільки Влада. Але коли я зустрілась з ним, то обіймала і просто плакала. Жодних інших емоцій у мене не було, тільки сльози текли з очей», – зворушено згадує Тетяна.
Зрештою, росіяни відпустили Тетяну та Влада і зараз вони застрягли у Києві, оскільки повертатися додому надто небезпечно через російські обстріли.
Вісім місяців перебування Влада у російських таборах змінили його, і він не може розповісти про те, що сталося насправді.
«Мені дуже боляче, що я пройшла весь цей шлях, а він зараз просто відштовхує мене. Я почуваюся скривдженою. Але я його розумію, як матір, я його прощаю, бо не знаю всієї правди про те, що з ним сталося. Можливо, він робить це, бо хоче захистити мене», – зазначає Тетяна.
У неурядовій організації «Врятувати Україну», яка допомогла Тетяні повернути Влада, кажуть, що росіяни налаштовують викрадених підлітків проти України.
«Найгірше те, що ці діти зростатимуть з ненавистю до України. Вони виростуть і отримають російське громадянство і підуть воювати проти України. Я дуже боюся, що ми втратимо тисячі, а то й сотні тисяч дітей, яким Росія промила мозок», – резюмує Микола Кулеба з неурядової організації «Врятувати Україну».