Світлана Ярова, жителька Голої Пристані на своїй сторінці у Фб виклала в соцмережі фотохроніку затоплення водою після підриву російськими солдатами Каховської ГЕСвулиць міста та свого будинку, починаючи з 6 червня 2023 року, коли вода підступала до міського парку, до 15 червня. На той момент вода ще не зійшла з вулиць Голої Пристані.
Кожен допис її супроводжується активним обговоренням, а також розповідями земляків про те, що відбувається з їх будинками або їх родичів.
На даний момент Світлана Ярова виїхала з окупованої території разом з родиною.
Далі публікуємо деякі коментарі під дописами Світлани Ярової.
Оксана Квіцень
Співчуваю, така гарна хата була…. Наша хата впала зовсім, неможливо навіть хоч щось з речей взяти… Тримайтеся, бережіть себе і доньок.
Светлана КоваленкоДоброго дня, колего! Співчуваю дуже! Розумію як ніхто, у нас та ж ситуація з будинком в Річпорту. Все що будували 10 років, знищено. Маю надію, що Бог все бачить!!! Тримаймося!Людмила ПаллайЦе і страшному сні неможливо було, таке, побачити.Тримайтесь.Співчуваю .У родичів таке саме і ще гірше.Хати тонули,розвалювались в середині та повністю.
Ну й очевидці -дослідники.Ну нащо люди піддавали себе таким випробуванням,а тому що ,,Хома не повіре -поки не перевіре,,.Тримайтесь.Божого Вам захисту.Завжди надіємось на краще ,але життя нам надає різні уроки.Елена ЖолубоваЛетопись человеческой беспечности…Вместо того, чтобы собрать вещи,двинуть на такси или на своем транспорте хотя бы в сторону Гладковки,мы стоим ещё на островках суши и делаем перекличку…А потом…Ну мы не думали,что будет столько воды… Сколько же людей погибло от простой беспечности…
Ольга ПастушенкоСпівчуваю
Теж втратили батьківську хату за санаторієм в Гопрах
Не можна усвідомити
Галюся РадевичЯркий жах
Я навіть не уявляю що з нашою хатою . Вона була повністю у воді, по коники.
І зараз ще на вулиці метр води
Ми пубілкуємо фото від 11 червня 2023 року, коли власники садиби змогли зайти до власної оселі.
11 червня 2023 р. Двір і хата.
11 червня 2023 р. Фото 1,2 – біля школи. Фото 3,4 – вулиця з мого двору.
Український Південь