Про це у розмові з кореспондентом Укрінформу сказав декан факультету біології, географії та екології Херсонського державного університету, доктор географічних наук, професор Ігор Пилипенко.
«Існує велика залежність між чисельністю населення в області і зрошенням, ми проводили відповідні дослідження «в нульові» роки. Чим більше зрошення, тим більше населення. Треба буде переходити на зернове господарство, а тоді людей – робочої сили, буде надлишок», - зазначив Пилипенко.
Вчений зауважив, що велике значення має, які саме культури вирощують на території, це впливає на рівень життя людей, на кількість робочих місць. Зокрема, вирощування овочевих культур - це близько тисячі людино-годин на один гектар, а зернові – 40 і менше.
Відповідно виходить, що один гектар овочевих культур потребує в 25 разів більше людської праці, а оскільки від вирощування овочів доведеться відмовитися, то кількість робочих місць скоротиться. Крім того, йдеться про зону ризикованого землеробства – без зрошення врожай залежатиме від метеорологічних умов у період вегетації, це не передбачувано.
Без каналів неможливо розвивати й крапельне зрошення також, додав Пилипенко.
Ці довготривалі наслідки охоплюють значну територію, величезну кількість населення, набагато більшу ніж та, що потрапила під перший удар. Люди зіткнуться з тим, що не зможуть жити там, де живуть зараз, бо не буде роботи, засобів для існування, у них фактично зруйноване те життя, яке вони будували до широкомасштабного вторгнення.
Вчений нагадав, що через підрив росіянами Каховської ГЕС під удар стихії потрапила не лише Херсонщина, а й Миколаївська область.
Зокрема, Каховський магістральний канал, окрім завдань зі зрошення, постачав питну воду через відгалуження у такі великі міста як Бердянськ, Мелітополь, інші населені пункти Приазов’я.