Оформити грошові виплати тим, хто постраждав від затоплення у Херсоні, надати консультацію психолога дитині, що втратила дім, відвезти гігієнічний набір для немовляти. День мобільної бригади у Миколаєві розписано по хвилинах.
День мобільної бригади у Миколаєві розписано по хвилинах. Привітні дівчата та хлопці у білих футболках з блакитним лого ЮНІСЕФ завжди готові допомогти сім'ям, постраждалим від війни.
До бригади входять соціальні працівники, юрист, психолог та медик. І в останні тижні після руйнування Каховської ГЕС їхня робота набула особливого значення на півдні країни.
«У перші дні після розливу водосховища постраждалі сім'ї були розгублені й збентежені. Жінки з дітьми прибували на вокзали, і вони не знали, що їм робити, про яку допомогу просити чи куди їхати далі. Бо вони пережили страшний стрес та втратили все. Ми намагаємося допомогти кожному», — каже соціальна працівниця бригади Олеся, стоячи у точці ЮНІСЕФ Спільно на залізничному вокзалі Миколаєва.
Навколо неї кипить робота та граються діти. Через залізничний вокзал Миколаєва їдуть ті, хто втікає від обстрілів, і ті, хто рятується від води. Точка Спільно для них — це можливість отримати необхідну інформацію, допомогу та перепочити, а для дітей — безпечний простір для ігор та спілкування.
Іграшки під водою
Старшокласник 16-річний Кирило приїхав у точку Спільно із бабусею. Вони з Херсона, де останнім часом війна зробила життя сім'ї просто нестерпним. «У нас додому підійшла вода. Але важко навіть не через затоплення, а через те, що відключили світло, газ та питну воду.Як жити у таких умовах? До того ж у нас стали сильно стріляти останнім часом», — 70-річна Ірина Вікторівна розповідає про свої проблеми соціальній робітниці мобільної бригади Катерині. І поки Катерина оформлює для жінки допомогу та формує гігієнічний набір, психолог бригади Анна спілкується із Кирилом.
Через воєнну ізоляцію хлопець став замкнутим, йому важко жити в місті, де немає однолітків. «Дуже важко було навчатися онлайн, бо не завжди є світло та зв’язок. А зараз взагалі не можу навіть комусь подзвонити, бо через затоплення вимкнули й світло», — Кирило каже, що проводить весь час вдома, бо немає друзів та місць, де би можна було безпечно гуляти.
Мобільна бригада, крім грошової допомоги та гігієнічного набору, надала сім'ї рюкзачок з речами, що необхідні в дорозі. З блакитного рюкзака Кирило одразу дістає павербанк та підключає свій телефон, щоб написати рідним. «Наше життя зараз дуже важке, особливо шкода дітей, так болить за них душа, що вони не мають щасливого дитинства. Те, що діти можуть тут погратися та поспілкуватися, то велика розрада для них», — каже Ірина Вікторівна.
Соціальна робітниця бригади Олеся також додає, що часто після пережитих травматичних подій війни дітям спілкування потрібно настільки ж, як і гуманітарна допомога.
«Багато діток приходять до нас на точку Спільно й розповідають, що їхні улюблені іграшки потонули. Іноді просять, чи можна їм взяти якусь іграшку у нас, щоб вона була з ними у дорозі», — розповідає Олеся. Вона додає, що особливо дітям з наборів ЮНІСЕФ подобаються ліхтарики-квітки на сонячних батарейках, які можна повісити на шию та завжди мати сонечко із собою.
Попрощавшись із кількома сім'ями, яким було надано допомогу, Олеся та Катя збираються на виїзд. На околицях Миколаєва на допомогу чекає багатодітна сім'я із немовлям.
Допомога з доставкою на дім
На зустріч мобільній бригаді вибігають діти, що зранку чекали приїзду гостей.У 33-річної Анастасії п’ятеро дітей, і останню донечку Міру вона народила 4 місяці тому. Ім'я дитині обирали усією родиною та вклали у нього свої сподівання на мирне майбутнє. «Багато дітей — це з одного боку велика радість, але з іншого, зараз, під час війни, — це страшно важко. Без допомоги я б, мабуть, сама не впоралась ні фінансово, ні морально», — каже Настя. Сьогодні від ЮНІСЕФ вона отримала гігієнічний набір на всю родину, іграшки та канцелярію для старших дітей та памперси для молодшої донечки. Також мобільна бригада ЮНІСЕФ приїздить час від часу до сім'ї, щоб діти мали змогу поспілкуватися з психологом.
«Я дуже боялася, чи не вплинули обстріли на їхню психіку. Звичайно, я своїм прикладом показувала їм, що не треба панікувати, що все буде добре, але це все одно відбивається на дітях», — розповідає Настя. Жінка була вражена, коли її старші діти самотужки вирили велику яму на городі перед домом. Таким чином вони намагалися побудувати сховище на час обстрілів для своєї мами.
«Я була вагітна, вони хвилювалися за мене і сказали, що це буде мій бункер», — Настя додає, що так діти проявляють свою турботу та свій страх обстрілів.
Родина розводить домашніх кролів та має козочку. Настя впевнена, що тварини рятують її дітей від воєнного стресу та розвантажують їх.
«Цього літа через руйнування Каховського водосховища я не можу відправити дітей на відпочинок. Я думаю, що це екологічна катастрофа, і для дітей не буде безпечним відпочинок біля води. Тож добре, що у дітей є ці тварини та сад», — каже багатодітна мати. Настя впевнена, що руйнування Каховської ГЕС зруйнувало фермерські господарства, через що сильно підвищилися ціни на овочі та фрукти в регіоні.
«Цього літа особливо буде важко щось купити з продуктів. Раніше я розподіляла гроші так, щоб кожного місяця щось купити дітям з одежі, чимось їх порадувати. Зараз на це грошей критично не вистачає. Тому ця допомога, що я отримала від ЮНІСЕФ, дійсно мене дуже виручить — і пральний порошок, і памперси заощадять нам гроші», — каже Настя, поки її діти показують своїх улюблених кроликів працівницям мобільної бригади.
life.nv.ua