Через руйнування греблі Каховської ГЕС затопило міста та села на обох берегах Дніпра - і під російською окупацією, і на звільнених Україною територіях Херсонщини. На українському правому березі видно сліди активних рятувальних дій, але на лівому березі Дніпра, окупованому російськими військами, люди скаржаться в чатах, що централізованої допомоги немає, а військові нібито навіть заважали волонтерам.
Розповідаємо, як люди рятувалися від води на обох берегах.
Василь, 73-річний мешканець міста Олешки, з двома своїми собаками близько доби просидів на даху свого будинку, йдеться в матеріалі журналісток ВВС Наталії Зотової та Єкатерини Седлярової.
Син Василя Аркадій дізнався про це через знайомих. Сам він з мамою виїхав до Росії ще в листопаді 2022 року, батько вирішив залишитися, щоб наглянути за собаками та господарством.
Після руйнування дамби Каховської ГЕС чоловік також не встиг виїхати, в результаті йому довелося чекати на даху допомоги від волонтерів. Його автомобіль та будинок тепер під водою.
Підрив ГЕС, що стався 6 червня і в якому Київ звинувачує Росію, може стати екологічною катастрофою, знищити економіку регіону та вбити тисячі людей.
На підконтрольному Україні правому березі, станом на 9 червня, вже відомо про 5 загиблих та 13 зниклих безвісти. На окупованому Росією лівому березі офіційно підтвердили загибель восьми людей. Але, судячи з масштабів катастрофи, загиблих може бути значно більше.
Лівий берег Дніпра - нижчий, тому після руйнування греблі Каховської ГЕС він постраждав сильніше, ніж правий. Якщо правий берег, де розташований Херсон, українська армія звільнила у листопаді 2022 року, то міста на лівому березі - Нова Каховка, Олешки, Гола Пристань - перебувають в окупації з перших днів війни.
Олешки під водою
У день катастрофи, 6 червня, були повідомлення, що на лівому березі на мешканців чекають евакуаційні автобуси.
7 червня окупаційна влада визнала, що Олешки майже повністю затопило, а евакуація звідти була можлива лише на спецтехніці. Оголосили, що до Нової Каховки, Голої Пристані та Олешок відправили загони російського міністерства надзвичайних ситуацій з "Уралами", "Камазами" та човнами.
Але люди, з якими говорила ВВС, чекали на допомогу не від окупаційної адміністрації, а від волонтерів. Від Росії вона так і не прийшла, твердять ті, з ким поговорила ВВС.
Уродженець Олешок Кирило Вознесенський, який зараз живе в Німеччині, каже, що його літні батьки, які досі живуть в Олешках, залишили заявку до російського МНС. Але за сім годин з ними ніхто не зв'язався.
"У них затопило підвал, затопило перший поверх. Зараз вода піднімається, і якщо вони відчинять двері, їх заллє просто. Батько практично не ходить", - каже він.
Кирило весь день через чати та міські групи намагався знайти когось із човном, хто б дістався до батьків.
"Скрізь, де додзвонювалися, кажуть - чекайте черги, - розповідає він. - Собака ще був у нас, лайка, Тай. Батьки встигли його відстебнути, він начебто до сусідів поплив, але що з ним далі сталося, теж невідомо".
Сотні схожих повідомлень з адресами та координатами люди залишають у чатах із волонтерами. Як правило, це не ті, кого затопило, а їхні близькі. "Двоє пенсіонерів на горищі чекають на допомогу". "Мої батьки на даху, сидять уже у воді та вода прибуває! Мама після інсульту". "Три людини та один кіт. Затоплено перший поверх, вода доходить до другого. Води та їжі зовсім немає".
Волонтери складають за цими повідомленнями карту з мітками та плавають на човнах за адресами. Увечері 7 червня допливли до батьків Кирила.
Російське видання "Медіазона" з посиланням на волонтера-координатора допомоги пише, що човнів, які рятують мешканців Олешок, буквально одиниці.
"Ті сили, про які я чув - це п'ять-шість-десять човнів, а кількість повідомлень про евакуацію йде на сотні, і там, як правило, по три-чотири людини, буває по десять", - каже координатор В'ячеслав.
Його слова підтверджує волонтерка Ганна (ім'я змінено на її прохання з метою безпеки), яка координує один із чатів з евакуації мешканців.
"Зараз на місці волонтерять переважно місцеві жителі, - каже вона. - Їх частково забезпечили човнами - тими, які купили на збори від небайдужих, ще трохи дістали безплатно. І дещо знайшли на місці", - розповіла Ганна у розмові з ВВС.
За її підрахунками, всього на евакуацію в Олешках чекають близько 5 тисяч людей, які розосереджені по 1500 точках. За вчорашній день волонтерам вдалося врятувати понад 200 людей.
Ганна каже, що більшість заявок на порятунок - від літніх людей та сімей з дітьми, багато з тваринами. За її словами, близько 500 людей зараз "перебувають вже у воді" та потребують термінової евакуації.
Волонтери, які працюють на місцях, кажуть, що деякі вулиці повністю пішли під воду.
"І якщо вчора там були живі люди, то сьогодні там ніхто не вижив, тобто рахунок йде на години - люди тонуть, гинуть від переохолодження та зневоднення", - каже волонтерка.
Що робить окупаційна влада
Український мер Олешок Євген Рищук розповів, що російська армія почала знімати людей із дахів затоплених будинків лише ввечері 7 червня, на другий день катастрофи, а до цього окупаційні сили взагалі не реагували на звернення мешканців та навіть заважали працювати волонтерам.
Волонтери, з якими спілкувалася ВВС, також кажуть, що лише до вечора 7 червня робота МНС стала помітною.
За даними волонтерів, цифри по загиблих будуть рости. Вони пригадують вулицю Нижню, яка повністю пішла під воду. Перевірити кількість загиблих у ВВС зараз немає можливості.
Усі опитані ВВС люди розповіли, що їхні рідні, які постраждали від повені, залишаються жити у знайомих - чи, як батько Аркадія, зараз у лікарні. Про пункти розміщення для постраждалих від окупаційної адміністрації ніхто не знає.
Представник окупаційної адміністрації Володимир Сальдо заявляє, що з лівого берега Херсонщини евакуювали вже 5,8 тис. людей. А голова окупаційного уряду області Андрій Алексєєнко заявив, що для евакуйованих розгорнули 44 пункти тимчасового розміщення на 2496 людей у містах і селах, які не зачепила повінь.
Він також обіцяє гуманітарну допомогу та виплату компенсацій "найближчими днями". Йдеться начебто про 10-50 тис. рублів (4,5-22,3 тис. гривень). Зруйноване житло обіцяє компенсувати після оцінки спеціальних комісій.
Водночас місцеві, з якими поговорило видання "Нова Каховка City", зізнаються, що не завжди довіряють волонтерам та адміністрації з російського боку.
Ганна з Херсону каже, що її тітка, що залишається з чоловіком в затопленому селі Кринки, спеціально не просить про допомогу.
"Вона телефонувала вранці і говорила, що чула звуки човнів. Але не хотіла навіть показуватися, що з чоловіком живі, - розповідає жінка. - Вона каже: "Я не знаю, що вони з нами можуть зробити і куди завезуть".
"На крайній випадок у нас є два рятівні жилети. Ми вдвох все життя. Любов як у фільмі "Титанік" значить буде. Це наша земля. Будинок для нас став каютою. Але свою землю ми не покинемо", - цитує тітку Ганна.
"Я сьогодні за собакою сусідки пірнала"
Херсон затопило не так сильно, як низький лівий берег. 7 червня пікові показники сягнули 5,34 метра, подекуди вода сягає другого-третього поверху багатоквартирних будинків. За два перші дні повені з Херсона вже евакуювали понад 2 тисячі людей, близько 1,5 тис. з яких - з Острова, району, який постраждав найсильніше.
"Снаряди давно не лякають. А це - дуже. І не від страху смерті, а через те, що я спостерігаю, як місто вмирає, люди їдуть, більшість не повернуться, навіть після відходу води", - розповіла ВВС мешканка Херсона Настя.
"Місто, яке хоч і повільно, але розвивалося, Росія перетворила на зону відчуження", - говорить Настя.
Її будинок не постраждав: він стоїть на височині, там сухо. А сусідів нижче вулицею затопило. "Я сьогодні за собакою сусідки пірнала. Собака на даху сараю був, але прив'язаний під водою. Віддала хазяйці: їй 82, сама вона не могла б його дістати".
Допомога волонтерів на човнах була потрібна також в Херсоні: люди плавали затопленими вулицями на рівні з Державною службою з надзвичайних ситуацій та катерами поліції. Кликали охочих евакуюватися.
Ольга Левченко із дніпропетровського благодійного фонду "Помагаєм" приїхала на правий берег Херсона у четвер видати гуманітарну допомогу багатодітним сім'ям. Разом з іншими волонтерами вона допомагає місцевим мешканцям, які намагаються виїжджати самостійно човнами, хоча українська ДСНС забороняє виїжджати самовільно.
"Течія сильна, і це може бути небезпечним. Волонтери допомагають людям з евакуацією в Одесу та Миколаїв, хоча здебільшого місцеві не хочуть їхати. Вони вже звикли до всього, вони звикли до обстрілів, не бояться нічого. Сидять у багатоповерхівках, чекають, коли вода спаде, але просять привезти їжу та воду", - розповідає Левченко.
Серед багатодітних сімей, яким фонд видавав гумдопомогу, була родина із села Федорівка, в якої повінь зруйнувала будинок. Усю ніч вони вивозили худобу вантажівками, а сьогодні вони плачуть, бо будинок не відновиться, розповідає Левченко. Вона підтверджує, що у багатьох будинках немає водопостачання та газу.
Найбільше постраждав район Корабел. Всі запити мешканців про допомогу, воду, їжу приймає ДСНС України.
"Пересуватися на човнах може бути небезпечно - пливуть холодильники та пральні машини, а течія сильна. Усі переживають, всі на нервах, усім непросто", - описує життя в Херсоні Левченко.
Як рятують правий берег
Загалом, за даними української ДСНС, на Херсонщині підтоплено 46 населених пунктів, з них 14 - на окупованій території.
За перші три доби евакуювали понад 2,3 тис. людей. У рятувальній операції взяли участь понад 1200 людей, в тому числі понад 800 рятувальників ДСНС. І це не рахуючи волонтерів.
За повідомленнями з волонтерських чатів, деякі добровольці приїжджали рятувати людей із правого берега на лівий, тобто на окуповану територію. Вони зустрічали опір російських військових, деяких, за розповідями волонтерів, зовсім не пропустили, погрожуючи розстрілом.
Інші місцеві жителі намагалися переплисти через Дніпро з лівого берега на правий, тобто з окупації - на підконтрольну Україні територію.
Раніше це було зробити неможливо, бо річку обстрілювали російські війська. На лівобережжі були позиції росіян, але коли почалася повінь, їх змило. Однак переплисти річку, що розлилася, все одно складно через сильну течію.
"Тепер люди намагаються вибратися з окупації. Виходить не у всіх. Таку річку можуть переплисти тільки дуже вправні веслярі", - розповів ВВС Україна Володимир, який живе в Херсоні.
Комусь все ж таки вдається. У хаосі, який трапився через повінь, люди із дач на островах, які перебували під російською окупацією з 24 лютого, змогли перебратись до Херсона.
8 червня до Херсона приїхав Володимир Зеленський. Він відвідав пункт тимчасового розміщення евакуйованих із зони затоплення, організований на базі місцевого шпиталю. Президент України пообіцяв допомогти постраждалим у відновленні житла.
"Важливо підрахувати збитки та виділити кошти для компенсацій мешканцям, які постраждали внаслідок катастрофи, а також розробити програму для компенсації збитків чи релокації підприємств у межах Херсонщини", - написав він у своєму телеграм-каналі.
Напередодні він розкритикував Червоний Хрест та ООН за те, що ті не приїхали до зони катастрофи.
8 червня вода почала йти: у мережі з'явилися фото площі перед будинком культури Нової Каховки, яка ще нещодавно була вкрита водою і нею плавали лебеді. Нині там видно землю.
При цьому, за словами волонтерів, на лівому березі ситуація не стала легшою: до багатьох людей все ще не доїхала допомога, з деким рідні втратили зв'язок.